ПОЛЮВАННЯ НА ЗЕМЛЮ

ЯК З «ЛЕГКОЇ РУКИ» АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА ЗАПРАЦЮВАЛИ В УКРАЇНІ НОВІ СХЕМИ ЗЕМЕЛЬНОГО РЕЙДЕРСТВА

Офіційно
У липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу».
Цим документом усіх громадян України, приймавших участь в антитерористичній операції (АТО) на Сході України визнали учасниками бойових дій та надали відповідний статус і цілу низку пільг, у тому числі право першочергового отримання земельних ділянок для житлового будівництва, садівництва та городництва.
Нагадаємо, що згідно статті 36 Земельного кодексу України, земельні ділянки для городництва можуть надаватися усім громадянам України, (у тому числі учасникам АТО та членам їх сімей) лише в оренду і лише із земель державної або комунальної власності. Що ж стосується земельних ділянок для житлового будівництва та садівництва, то тут закон безперешкодно дозволяє отримувати їх у свою власність.
Крім того, згідно частині четвертій, статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатне отримання вищевказаних земельних ділянок у власність провадиться громадянами лише один раз по кожному виду використання. При цьому будь-яких географічних обмежень, тобто, «територіальних» обмежень щодо реалізації громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок та оформлення їх в оренду не має.

Розвиток подій
У серпні 2015 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вирішивши, ймовірно, продемонструвати свою надприхильність та надтурботливість до учасників АТО, підписав досить цікаве Розпорядження Кабміну № 898-р про «забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».

Згідно цього документу, пан Яценюк доручив центральним органам виконавчої влади негайно знайти земельні ділянки в усіх куточках України для безоплатної передачі їх у власність бійцям та ветеранам АТО, а також сім’ям загиблих.

Щоправда, навряд чи хто взагалі вивчав загальну потребу атошників та їх бажання отримувати ці земельні ділянки. Ймовірно, ветерани та інваліди АТО, а тим більше, сім’ї загиблих, у першу чергу, чекали хоч якусь матеріальну компенсацію, їм потрібні були гроші. На теж житло, лікування та реабілітацію. Але, замість грошей, тодішній Прем’єр вирішив просто «відкупитись» від українських патріотів шматками землі…
Де шукати землю, пан Яценюк теж вказав у тому ж Розпорядженні – у Міністерстві аграрної політики та продовольства разом із Національною академією аграрних наук…

За вказівкою Яценюка ці установи повинні були «у місячний строк вжити заходів до проведення інвентаризації земель, що перебувають у користуванні підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства (перебувають у віданні Академії), та визначення таких, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих».
От саме з того дня і розпочалося справжнє полювання за найціннішими українськими землями, найродючішою ріллею, які виявилися, на думку Яценюка, зайвими для українського суспільства та стали таким собі трофеєм для учасників війни на Сході України.

На жаль, атошники це «проковтнули» і стали ланкою та інструментом у нових земельних схемах.
Використовуючи їх, наче броню, справжні пройдисвіти розпочали суцільне захоплення ще учора омріяної землі.
Як один з чисельних прикладів, наведемо тогорічну історію отримання земельних ділянок на території земель Національної академії аграрних наук (НААН) «для учасників АТО» у Білоцерківському районі на Київщині. Але спочатку ще трохи статистики…

На сьогоднішній день господарства та установи НААН обробляють понад 465 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з яких більшість складає рілля. Є також землі під багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, лісові землі, лісосмуги тощо. Уся земля, за ствердженням науковців, є особливо цінною та використовується виключно за призначенням.

За інформацією офіційних представників аграрної академії, за останні двадцять п’ять років майже 30 тисяч гектарів наукової землі було незаконно вилучено без їх згоди.
По-перше, на думку очільників НААН, це сталося завдяки стрімкому розвитку великого аграрного бізнесу, який різними способами намагається здобути собі нові землі, у тому числі й аграрної науки.
По-друге — тиск із боку місцевих органів влади та підприємців, які також хочуть отримати аграрно-академічну землю. Тому, за ствердженням науковців, виконавча та місцева влада жорстко блокує оформлення та видачу земельних актів підприємствам академії.

Тепер повернемося до Білої церкви. Вірніше, до села Фурси, де знаходиться експериментальна база «Олександрія» Національної академії аграрних наук. Саме тут місцеві активісти, об’єднавшись у громадську організацію, забрали 125 гектарів наукової землі, начебто для учасників АТО.

Тепер більш детально. Отже, село Фурси знаходиться у кількох кілометрах від Білої церкви. Вартість однієї земельної сотки тут коливається в межах 400-500 доларів США. Поруч колишній військовий аеродром, боротьба за який також не вщухає.

У 2015 році білоцерківська громадська організація ГО “Рада матерів та дружин учасників АТО”, з її керівником Оленою Лісовенко та волонтером-активістом Людмилою Люльчук, звернулася, згідно вищезгаданого Розпорядження Кабміну, до керівництва НААН з проханням віддати непотрібну науці, за впевненням активістів, частину земель експериментальної бази «Олександрія» учасникам АТО.

Після тривалих переговорів та пікетування активістами будівлі НААН науковці землю виділили. Кажуть, пікетування тоді особисто організовував діючий на той час керівник Білоцерківської райдержадміністрації та одночасно кум Людмили Люльчук – Вадим Маршалок. Допомагали йому в цьому інші можновладці району, у тому числі ректор Білоцерківського аграрного університету Анатолій Даниленко. Останній, як з’ясувалося надавав для зібрання активістів університетську залу та підтримував транспортом. Чому пан Даниленко вирішив піти проти «своїх»?Адже він, крім інших звань та посад, є також діючим академіком НААН. Обізнані люди запевняють, що таким чином він відвів від університетських, тобто, своїх земель місцевих ветеранів АТО.


Після отримання 125 гектарів наукової землі, з яких вийшло понад 1,2 тис. наділів, учасники АТО об’єдналися в нову громадську організацію з досить незвичною для цього формування назвою – «Садівницьке товариство «Патріот Таун». Засновниками виступили вище згадана волонтерка Людмила Люльчук разом із головою ГО «Рада матерів та дружин учасників АТО» Оленою Лісовенко та помічник народного депутата Віталія Гудзенка, екс-голова правління Білоцерківської міської Спілки товариства садівниківі городників – Сергій Степанський.
Тобто, лише пані Лісовенко дійсно мала відношення до проблем учасників АТО. Що ж, ну зовсім випадкові люди займалися ділянками атошників!

Проте, відтепер головною персоною земельного проекту під Фурсами стала вже Людмила Люльчук у якості керівника «Патріот Таун».
Цікаво, що за адресою реєстрації садівничо-патріотичної організації було «прописано» ще кілька фірм, власницею яких була Людмила Люльчук – підприємство “Юреско”, діяльність якого безпосередньо пов’язана із землеустроєм, та компанія “Анело”, спеціалізація якої полягала у підготовці земельної документації.

Тепер кілька слів про лідера цього проекту та, як виявилося, досить успішної земельної бізнес-леді – Людмили Люльчук.
Отже, у 2006 році Людмила Люльчук була помiчником народного депутата від Блоку Юлії Тимошенко – Голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та комунальної власності Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Євгена Суслова.
У 2010 році Люльчук вже сама намагалась потрапити до парламенту від Білоцерківської міської організації «Українська соціал-демократична партія».

Після низки політичних поразок Людмила Люльчук пірнула з головою у бізнес. Її партнером та помічником став власний кум Вадим Маршалок. Спеціалізувалась компанія на купівлі та перепродажу білоцерківської землі. Саме тоді пані Люльчук й усвідомила, що вигідніше за земельні оборудки немає нічого.

Згодом Маршалка призначили районним керівником і перед Люльчук відкрилися нові можливості. А через певний час, наче дар Божий, Прем’єр Яценюк підписав згадане Розпорядження. Тепер усесильна Люльчук стала повноправною господинею білоцерківського передмістя…

Сьогодні повним ходом іде оформлення землі під Фурсами. Земельні фірми Люльчук працюють без вихідних. Бійці АТО покірливо віддали усі ланки правління Людмилі Люльчук. Щоправда, дехто відмовився від райдужних перспектив «Патріот Тауна» і вирішив продати власні ділянки за ринковою ціною. Кажуть, Люльчук скаженіла та зайшлася вмовляти атошників не робити «дурниць»…

Якось одна особа з оточення Люльчук зізналася, що кінцева мета цього «проекту» – зібрати усю землю атошників в руки одного господаря та створити сучасний житловий масив, будинки у якому будуватимуть за рахунок інвестора. На яких умовах – невідомо. Шо отримують учасники АТО – не знає ніхто…

Що стосується Людмили Люльчук, її кума Маршалка та інших фігурантів цього «проекту», то в них вже все добре і мільйони на підході. Головне ж, прибуток! А як відомо, прибуток понад усе! Навіть, якщо доводиться йти до нього «на плечах» атошників по безцінній українській землі…

Джерело: http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3824197/#5

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ


ПОЛЮВАННЯ НА ЗЕМЛЮ
15.03.2017 15:56

Село без меж: про сади, землю та владу грошей
27.08.2016 13:55

ЗЕМЕЛЬНІ ПРИСТРАСТІ НААН
08.04.2016 22:08

Заклейменные украинским лесом…
10.03.2016 11:29

ЭЛЕКТРОСХЕМЫ. КАК ВАС ОБМАНЫВАЮТ…
21.02.2016 01:16


Использование любых материалов, размещённых на сайте, разрешается при условии ссылки на justpeoplenews.com. Для интернет-изданий – обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет-изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.