ЗЕМЕЛЬНІ ПРИСТРАСТІ НААН

У лютому цього року Генеральна прокуратура України звинуватила Національну академію аграрних наук у розкраданні земель на суму понад 120 мільйонів гривень. Печерський суд Києва виніс відповідну ухвалу і зареєстрував її в Єдиному реєстрі судових рішень.

Як з’ясувалося, Генпрокуратура взялася за кримінальне розслідування за фактом начебто безпосередньої участі керівництва Національної академії аграрних наук України в незаконному відчуженні землі одеського дослідного господарства “Новоселовськоє”. Це підприємство належало селекційно-генетичного інституту Національного наукового центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН України.

За словами слідчих, у зв’язку з процедурою ліквідації збанкрутілого господарства, нібито з його володіння було виведено понад чотирьох з половиною тисяч гектарів особливо цінної землі. Звинувачення за даним фактом ГПУ пред’явила низці співробітників центрального апарату НААН України…

У цьому місці слід зупинити нашу розповідь і повернутися в недалеке минуле, коли президентом України був Віктор Янукович, а президентом НААН – Микола Безуглий.

Отже, в 2012 році тодішній прем’єр-міністр України Микола Азаров отримав звернення агарних вчених з вимогою негайно звільнити тодішнього президента НААН Миколи Безуглого. За словами обурених вчених, чинний на той час лідер аграрної науки Безуглий безцеремонно розпродував майно академії, безжально закривав наукові установи і цинічно виводив землі НААН з державної власності.

Тоді працівники наукових установ і дослідних господарств НААН докладно описали Азарову схеми та обсяги вкраденої наукової землі.
«…Тільки протягом 2011 року», — говорилося в листі, — «з підпорядкування науково-дослідних установ Академії виведено 39 дослідних підприємств з цілісними майновими і земельними комплексами, які незаконним рішенням Президії Академії були підпорядковані безпосередньо Президії. Тим самим, Микола Дмитрович Безуглий став великим землевласником і паном, який отримав у повне розпорядження найкращі, елітні науково-дослідні господарства. Вартість захопленого майна перевищує 150 мільйонів гривень».

Цікаво, що саме в той період Міністерство аграрної політики і продовольства спільно з Національною академією аграрних наук запропонували законодавчо передати в оренду майно господарств НААН комерційним структурам. У зв’язку з цим, 6 лютого 2012 року Кабмін прийняв навіть відповідне розпорядження №113-р. Безпосереднім автором цього документа і самої ідеї був все той же Микола Безуглий.

Незабаром, після численних скандалів і фактично назріваючого бунту серед академіків НААН, президентству Безуглого прийшов кінець і на його місце прийшла нова людина – Василь Фролович Петриченко. Але, нажаль, з приходом нового керівника НААН відчуження аграрно-наукової землі не зупинилося.

Серед серії нових скандалів, в епіцентрі яких виявився, в силу своєї природної нерішучості, Василь Петриченко, найбільш гучним був конфлікт навколо відчуження ялтинських земель Агрофірми «Магарач». Правда, потім, Петриченко всіляко заперечував свій інтерес в цьому скандалі і стверджував, що діяв з примусу безпосередньо адміністрації президента Януковича.

Слід зазначити, що завдяки рішенню Василя Петриченка про оптимізацію структуру академії, було ліквідовано Інститут ефірно-олійних культур та лікарських рослин, а замість нього створили Інститут сільського господарства Автономної Республіки Крим. Завдяки цьому Петриченко підпорядкував підприємств Інституту ефірно-олійних культур та лікарських рослин до нової установи, «загубивши» при цьому майно та землі державного підприємства «Торговий дім «Лаванда» (м. Сімферополь), науково-виробничого центру м’ясного птахівництва (с. Мирне Сімферопольського району), державного підприємства « Дослідне господарство «Кримська Роза» (Білогорський район), ДПДГ «Чорноморське» та інших.

Відмовився також президент Петриченко від землі та майна Науково-виробничого центру м’ясного птахівництва, щедро «віддавши» їх невідомим особам, завдяки чому майновий стан академії зазнав чергових втрат на десятки мільйонів гривень.

Однак повернемося до періоду правління аграрною академією паном Безуглим. Тут варто згадати його попередника – нині, на жаль, покійного академіка, Героя України Михайла Зубця.

За спогадами його соратників, саме Михайло Зубець старанно і ретельно будував структуру аграрної академії, фактично перетворивши її, на момент свого відходу від справ, в потужний і незалежний науково-виробничий агрохолдинг.

На той час Микола Безуглий був одним із віце-президентів академії і мріяв за будь-що посісти у крісло президента. Ретельно підготувавши «палацовий переворот», Микола Дмитрович змусив Михайла Зубця піти з посади та зайняв його місце.

Отримавши таким чином омріяну спадщину, Микола Безуглий досить швидко узурпував владу і почав методично «розпилювати» майно аграрної академії.

Основою «розпилювальних» схем Безуглого став так званий метод «арбітражних керуючих», розробниками якого були хитромудрі юристи сумнозвісної «сім’ї» Януковича.

Зміст цього методу полягав у наступному. Підприємство штучно виводили на банкрутство, потім замінювали через куплений суд арбітражного керуючого на «свого». Останній, вступаючи в «гру», оперативно накопичував нові борги, і брав нові кредити у «своїх» партнерів, які миттєво ставали основними кредиторами. Потім блокувалися банківські рахунки, виключаючи будь-яку можливість взаєморозрахунків з законними кредиторами. Наступним кроком «свій» суддя визнавав вимоги законних кредиторів безнадійними і віддавав майно замовникам.

Що ж стосується земель, то тут схема була ще простіше. Формально призначали «своєму» кандидатові у орендарі конкурс і швидко підписували завідомо програшний договір оренди. Адже згідно з положеннями Земельного кодексу, якщо землі Академії використовувалися іншими юридичними особами, то вони підлягали обов’язковому вилученню. Тобто, НААН фактично виступала розпорядником землі, але не була її власником і розпоряджатися на свій розсуд землею вже не могла.

Після цього академічній землі змінювали статус і переводили в категорію земель запасу органів місцевого самоврядування. І, нарешті, після цього земля набувала нового власника.

Кажуть, головними кураторами схем президента Безуглого були співвласник корпорації «Індустріальний союз Донбасу» і один з найбагатших людей України Сергій Тарута та його партнери – екс-голова Вищого господарського суду України Віктор Татьков і його колишній заступник Артур Ємельянов. До речі сказати, завдяки могутньому заступництву останніх, всі схеми Микола Безуглого працювали безвідмовно.

Незабаром, за вказівкою пана Тарути, тодішній президент НААН Микола Безуглий в наказовому порядку перевів у своє пряме підпорядкування понад 100 тисяч гектарів землі інститутських дослідних господарств і змусив підписати договори про співпрацю з компанією «Украгропром», яка незабаром стала основним кредитором академічних господарств на суму понад 280 мільйонів гривень.

https://www.youtube.com/watch?v=1S7vKtGhZrk

Таким чином, завдяки злочинній діяльності тандему Безуглий-Тарута, було вилучено із власності НААН понад двісті тисяч гектарів землі в усіх регіонах України. Наприклад, у вінницькій області Безуглий продав під забудову місцевим підприємцям понад 50 гектарів земель вінницького Інституті кормів, 32 гектари садів – у київському Інституті садівництва, близько 400 гектарів наукової землі – київського Інституту фізіології і генетики рослин та багато, багато інших об’єктів.

Слід зазначити, що на відміну від своїх очільників, більшість науковців НААН були та залишаються порядними, відданими науці людьми. Проте, і серед них зустрічаються особистості, чий науково-життєвий «досвід» є показовим явищем безсовісного здирництва та шахрайства. Згадаємо, наприклад, скандально відому персону колишнього «карпатського цирульника», а сьогодні директора Інституту агроекології та природокористування, двічі доктора наук – Ореста Фурдичко.

Цей, так би мовити, пан ще на початку своєї кар’єри лісничим зрубав майже усі ліси Львівщини та Прикарпаття, за що й отримав прозвисько «карпатський цирульник».

Потім, вже на посаді головного лісничого Львівщини, разом із членами своєї родини, Фурдичко приватизував пансіонат «Будинок лісника» (сьогодні він називається «Форест») в Трускавці, який завжди використовувався для оздоровлення ветеранів та працівників лісової галузі, їдальню підприємства «Лісторгпостач» у Брюховичах (тепер – ресторан «Вулик»), де харчувалися працівники лісового господарства та багато іншого державного майна.

http://blogs.korrespondent.net/blog/business/3473103/

http://taras-ua.com/Publikatsii/12198

Посівши наукове крісло директора Інституту агроекології та природокористування, пан Фурдичко зайнявся науково-літературним графоманством, розповідаючи у кожному черговому «бестселері» про переваги та важливість агроекології у навколишньому світі. Насправді, жодного, більш-менш помітного сучасній науці, здобутку пан Фурдичко так і не «народив». Замість цього він зумів збільшити свій майновий стан у рази, торгуючі направо та наліво кандидатськими і докторськими дипломами.

…Торік нове керівництво Національної академії аграрних наук, в особі президента Ярослава Гадзало, зробило низку наполегливих спроб повернути вкрадені землі. Були підготовлені судові позови і направлені відповідні запити в силові відомства. Справа, здавалося б, пішла, і з’явилася надія на повернення наукових земель. Однак незабаром нинішні власники колишніх академічних земель оголосили президенту Гадзало війну з метою назавжди відбити бажання ворушити минуле і повертати вкрадене. В результаті була запущена інформаційна кампанія про нецільове використання решти земель в аграрній академії та необхідність відібрати їх зовсім.

Крім цього, силовими відомствами була зроблена спроба фальсифікації кримінальних справ проти ключових співробітників НААН з метою не тільки дестабілізувати ситуацію на аграрному ринку, але і зірвати план аграрного розвитку України, який сьогодні намагаються реалізувати аграрні науковці.

Останнім часом міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко пафосно стверджує перед журналістами, що кожен вкрадений гектар наукової землі має прізвище та ім’я. Цікаво, що саме з цим гаслом він прийшов на посаду та, здається, з ним і піде. Адже жодного прізвища земельних грабіжників з його вуст досі не пролунало.

Таким чином, вдаваний патріотизм Олексія Павленко немає нічого спільного із справжнім станом справ навколо земель НААН. Адже сьогоднішні землевласники вчорашньої наукової землі – колеги та бізнес-партнери того самого Павленко. І поки що, дискусії щодо повернення вкрадених у НААН земель – звичайний, мовний балаган, головною метою якого є дестабілізація та стримування розвитку нашого аграрного ринку.

Читать полностью: http://h.ua/story/428377/#ixzz45FPHngey

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ


ПОЛЮВАННЯ НА ЗЕМЛЮ
15.03.2017 15:56

Село без меж: про сади, землю та владу грошей
27.08.2016 13:55

ЗЕМЕЛЬНІ ПРИСТРАСТІ НААН
08.04.2016 22:08

Заклейменные украинским лесом…
10.03.2016 11:29

ЭЛЕКТРОСХЕМЫ. КАК ВАС ОБМАНЫВАЮТ…
21.02.2016 01:16


Использование любых материалов, размещённых на сайте, разрешается при условии ссылки на justpeoplenews.com. Для интернет-изданий – обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет-изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.