ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА «ПЛОДИ І ЯГОДИ УКРАЇНИ – 2017» МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК, ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

У Програмі викладено загальну стратегію і пріоритетні напря­ми розвитку садівництва та плодопереробної галузі на пе­ріод до 2017 року. Визначено обсяги виробництва садівничої продукції та обґрунтовано норми споживання плодів та ягід на одну лю­дину. Реалізація положень Програми досягається за рахунок існуючо­го потенціалу виробників садівничої продукції, впровадження новітніх технологій вирощування культур, удоскона­лення фінансово-кредитної політики, інфраструктури ринку та експо­ртно-імпортних операцій.

Програма розрахована на спеціалістів аграрного сектору і пе­реробної галузі, наукових працівників і аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

У розробці Програми взяли участь науковці та фахівці:

Міністерства аграрної політики та продовольства України -

М.Д. Безуглий, О.В. Сень, О.А. Демидов, В.М.Костенко

Національної академії аграрних наук України -

О.О. Іващенко, В.А. Кравченко, В.В. Хареба, О.В. Моргун

Інституту садівництва НААН -

Гриник І.В., Бублик М.О., Барабаш Л.О., Жук В.М., Каленич Ф.С., Китаєв О.І., Кіщак О.А., Кондратенко П.В., Левчук Л.М.,  Литовченко О.М., Омельченко І.К., Павлюк В.В., Патика Т.І., Привалов І.С., Сало І.А., Сатіна Г.М., Соболь В.А., Удовиченко В.М., Фризюк Л.А., Шевчук І.В., Шевчук Л.М., Ярещенко О.М.

Програму розглянуто Вченою радою ІС НААН (протокол № 2 від 6 березня 2012 р.)

ЗМІСТ

Паспорт………………………………………………………………
1. Загальні положення…………………………………………………
2. Мета програми…………………………………………………………
3. Шляхи і способи розв’язання проблеми……………………………..
4. Завдання і заходи………………………………………………………

4.1. Активізація інвестиційної політики ………………………..

4.2. Удосконалення цінової політики та сфери страхування …..
4.3.Формування ефективних організаційних структур у промисловому садівництві……………………………………………..
5. Продуктивність плодових насаджень в Україні…………………….
6. Виробництво садивного матеріалу плодових і ягідних порід……..
7. Технологічні основи розвитку галузі………………………………...
7.1.Раціональне розміщення та продуктивність насаджень    основних плодових порід…………………………………………..
7.2. Сортова політика………………………………………………
7.3. Технології виробництва плодів і ягід…………………………
7.4. Основні напрямки розвитку механізації садівництва………..
8. Товарна обробка, зберігання і переробка плодів і ягід………... …...
      8.1 Післязбиральна обробка плодів та ягід …………………….

       8.2 Основні напрямки і обсяги промислової переробки плодів і ягід ………………………………………………………………………..

       8.3 Використання відходів плодопереробного виробництва ….
9. Наукове забезпечення галузі садівництва……………………………
        9.1. Головні напрямки наукових досліджень………………….
        9.2. Методологія і організація наукових досліджень…………
        9.3. Забезпечення інноваційного розвитку галузі садівництва…
10. Фінансова підтримка ……………………………………………
11. Очікувані результати, ефективність програми……………………
12. Обсяги та джерела фінансування…………………………………..
Додатки……………………………………………………………………

ПАСПОРТ

Галузевої програми «Плоди і ягоди України - 2017»

Підстава для розробки Програми Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», постанова Кабінету міністрів України від 19.08.2007 №1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року», Галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року, Стратегія економічного та соціального розвитку України шляхом Європейської інтеграції до 2015 р., Закон України «Про пріоритетні  напрямки інноваційної діяльності в Україні».
Замовник Програми Міністерство аграрної політики України
Головні розробники Програми Міністерство аграрної політики України; Національна академія аграрних наук України; Інститут садівництва НААН
Мета Програми Програмою передбачається до 2015 року виробити53 кгплодів і ягід на одну людину в рік, що складе 67% від науково обґрунтованої норми споживання і створить підґрунтя для виробництва у 2020 році79 кгфруктів, повністю забезпечивши потреби населення, а у 2025 році – близько 93 кг на одну людину в рік; створити умови для експорту продукції.
Головні завдання Удосконалення системи економіко-правового забезпечення галузі, узгодження її з міжнародними стандартами. Активізація інвестиційної політики, зокрема за рахунок розширення доступу виробників плодоягідної продукції до кредитних ресурсів на пільгових умовах. Удосконалення механізму регулювання ринку плодів  і ягід, забезпечення умов для формування і розвитку його інфраструктури. Формування ефективних організаційних структур промислового садівництва.

Максимальне використання можливостей для прискореного розвитку галузі на основі раціонального  розміщення промислових насаджень плодоягідних культур. Виважена сортова політика, що передбачає широке впровадження тільки районованих вітчизняних  та зарубіжних сортів на засадах ліцензування.

Розвиток розсадницької бази, створення умов для повного переходу виробництва садивного матеріалу плодових та ягідних культур на безвірусній основі.

Впровадження інноваційних технологій виробництва плодів і ягід. Удосконалення системи зберігання та переробки плодів і ягід. Створення спеціалізованого напряму забезпечення екологічно-чистою продукцією дитячого харчування. Здійснення наукового забезпечення галузі садівництва.

Строки виконання Програми 2013-2017 рр.
Обсяги та джерела фінансування Потреба в інвестиціях на створення насаджень на період до 2017 р. становить 2,3 млрд. грн., в тому числі на закладання – 1,1 млрд. грн., на догляд до вступу в плодоношення – 1,2 млрд. грн.

Джерела фінансування: за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, іноземних та українських інвестицій у формах і видах, передбачених законодавством України, власних коштів аграрних суб’єктів підприємництва та  інших джерел фінансування.

Очікувані результати реалізації Програми Збільшення виробництва плодів і ягід до 2,7 млн. т, в т.ч. стабілізація обсягів виробництва у господарствах населення на рівні 1,6 млн.т та збільшення у сільськогосподарських підприємствах - до 1,1 млн.т;

Підвищення урожайності садів і ягідників в сільськогосподарських підприємствах до 9,8 т/га, що можливо за умов належного фінансового забезпечення виконання комплексу технологічних процесів у садівництві та розширити плодоносну площу насаджень до 110,6 тис. га.

Розширення промислового виробництва плодів і ягід сприятиме також вирішенню соціально-економічних проблем на селі, збільшенню зайнятості населення, зокрема в західних областях України та на Поліссі.

Система управління та контролю Реалізація Програми координується Міністерством аграрної політики України та Національною академією аграрних наук України.
  1. Загальні положення

В Україні можна успішно вирощувати всі, без винятку, плодові і ягідні культури помірного клімату. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, в тому числі структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру й, натомість, збільшується частка плодів, ягід і овочів. Це, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва конкретних видів плодів і ягід, є орієнтиром розвитку промислового садівництва на перспективу.

Згідно проведеного аналізу, експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я встановлено, що здоров’я людини в основному залежить від харчування. Раціональне споживання харчових продуктів сприяє нормальному розвитку дітей, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності тощо. Значна кількість захворювань зростає саме через недоотримання людиною біологічно корисних речовин, таких як мікро- та макроелементи, вітаміни, пектинові речовини та ін. Провідним у даному напрямі є забезпечення населення свіжою продукцією впродовж року та виробництво високоякісної продукції дитячого харчування, такої як соки, пюре тощо. Особливого значення за сучасних умов набуває не лише отримання високоякісних плодів та ягід, а й їх зберігання та переробка із максимально можливим збереженням біологічно цінних речовин. Важливим напрямом також є відновлення експортного потенціалу України та зменшення імпортної низькоякісної сировини як для прямого споживання населенням, так і для таких галузей харчової промисловості, як кондитерська, харчоконцентратна тощо.

      Галузеву програму розвитку садівництва України розроблено відповідно до Програми економічних реформ на 2010 – 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року та законів України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», «Земельного кодексу України», «Про охорону навколишнього середовища», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

  1. 2.  МЕТА ПРОГРАМИ

Стратегічна мета розвитку галузі садівництва:

-          подальше збільшення виробництва плодів і ягід;

-          насичення внутрішнього продовольчого ринку конкурентоспро­можними продуктами та розширення їх експорту, щоб створити можливості до 2025 року повністю забезпечити потреби населення у цих продуктах за фізіологічними нормами;

-          забезпечення розширеного відтворення виробництва головним чином за рахунок самофінансування галузі;

-          розширення виробництва екологічно чистої продукції шляхом переходу від індустріально-хімічних методів ведення господарства до біологічних;

-          інтенсивне господарювання шляхом удосконалення технологій і організації виробництва на основі використання досягнень науки й передового досвіду;

-          впровадження сучасних ефективних технологій зберігання плодів та ягід;

-          забезпечення переробних підприємств, особливо у напрямку виробництва продуктів дитячого харчування, достатньою кількістю екологічно чистої плодоягідної продукції;

-          відновлення експортного потенціалу країни та зменшення імпорту низькоякісної продукції шляхом виробництва традиційної для України продукції (сушка, чорнослив, цукати, конфітюри тощо).

  1. 3.  ШЛЯХИ І СПОСОБИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Для розвитку промислового садівництва необхідне поєднання організаційно-економічних чинників з технічними та технологічними. Головним напрямом докорінних змін економічної ситуації в галузі садівництва є поліпшення використання наявних ресурсів господарств і біокліма­тичного потенціалу регіонів завдяки впровадженню інтенсивних ресурсозберігаю­чих технологій вирощування плодоягідних культур, розширенню мережі підприємств, спеціалізованих на виробництві плодів та ягід, удосконаленню розміщення садів, поліпшенню структури породного і сортового складу насаджень, розширенню переробки і зберігання продукції в місцях її вирощування, створенню спеціалізованих сировинних зон для виробництва екологічно чистої продукції та переробних підприємств з виробництва продукції дитячого харчування, опрацюванню заходів щодо підвищення ефективності перспективних форм господарювання.

Одним з основних стимулюючих чинників розширення вітчизняного промислового виробництва є всебічна підтримка держави в межах заходів, затверджених СОТ. Особливо важливою є підтримка так званих «зеленого» та «жовтого» кошиків, що передбачають заходи, не пов’язані з торгівлею і виробництвом, а також заходи внутрішньої підтримки з непрямим впливом, зокрема: наукові дослідження, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування, сприяння збуту плодоягідної продукції через збирання, обробку і розповсюдження ринкової інформації; забезпечення гарантованого доходу товаровиробникам та удосконалення землекористування, сприяння структурній перебудові виробництва, дотації на плодоягідну продукцію, компенсація частини витрат на мінеральні добрива і засоби захисту рослин, цінова підтримка, пільгове кредитування товаровиробників, списання боргів, пільги на транспортування плодоягідної продукції тощо.

  1. ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

Подолання негативних тенденцій та забезпечення сталого розвитку галузі потребує вирішення основних завдань:

удосконалення системи економіко-правового забезпечення галузі, узгодження її з міжнародними стандартами;

активізація інвестиційної політики, зокрема за рахунок розширення доступу виробників плодоягідної продукції до кредитних ресурсів на пільгових умовах;

удосконалення механізму регулювання ринку плодів і ягід, забезпечення умов для формування і розвитку його інфраструктури;

формування ефективних організаційних структур промислового садівництва;

максимальне використання можливостей для прискореного розвитку галузі на основі раціонального розміщення промислових насаджень плодових, ягідних і горіхоплідних культур та впровадження сучасних, адаптованих до різних ґрунтово-кліматичних умов технологій їх вирощування;

виважена сортова політика, що передбачає широке впровадження лише районованих вітчизняних та зарубіжних сортів на засадах ліцензування;

розвиток розсадницької бази, створення умов для повного переходу виробництва садивного матеріалу плодових та ягідних культур на безвірусній основі;

удосконалення системи зберігання та переробки плодів і ягід;

впровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки  плодів і ягід;

створення спеціалізованого напряму забезпечення екологічно чистою продукцією дитячого харчування;

здійснення наукового забезпечення галузі садівництва.

4.1. Активізація інвестиційної політики

Зважаючи на те, що передбачається значне розширення площ під плодовими і ягідними насадженнями, актуальною у промисловому садівництві є проблема залучення інвестицій, її вирішення полягає у формуванні надійних джерел інвестування та ефективному їх використанні.

Джерелами інвестиційних ресурсів для розвитку галузі на перспективу будуть:

- внутрішньогалузеві нагромадження, які в перспективі мають стати джерелом інвестицій на просте та розширене відтворення в галузі. Розширене відтворення у садівництві можливе лише за умов рентабельності виробництва плодів і ягід на рівні не менше 40-50 %. Така ефективність досягається на засадах поширення інноваційно-інтенсивних технологій виробництва продукції та реалізації в повному комплексі основних організаційно-економічних чинників високоефектив­ного ведення промислового садівництва.

- інвестиції переробних та інших промислових підприємств. На основі орендних відносин формуватиметься ефективна агропромислова інтеграція у садівництві. В такому разі забезпечується виробництво сировини потрібного видового складу та втрачаються засади для монополізму цін на продукцію виробників сировини та промислових переробників.

- іноземні інвестиції. В останні роки спостерігається посилення зацікавленості зарубіжних підприємців до вкладання коштів у сферу промислового перероблення плодів і ягід шляхом створення спільних підприємств, що сприяє також надходженню фінансових ресурсів в садівництво.

- приватні інвестиції орендарів і власників особистих господарств, які спрямовують свою діяльність на товарне виробництво плодів і ягід. Передусім це стосується господарств, розміщених у зонах великих міст і промислових центрів, а також у районах з унікальними природними умовами для виробництва продукції теплолюбних культур і сортів, які належать до обмеженого ареалу вирощування.

4.2. Удосконалення цінової політики та сфери страхування

Основною проблемою розвитку галузі садівництва залишається нееквівалентність міжгалузевого обміну та диспропорція цін на плодоягідну продукцію. На уникнення дисбалансу у цінах між сільським господарством та галузями промисловості спрямований Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 3 січня 1990 р. № 507-XII. Так, у статті 4 «Політика ціноутворення» вказується на необхідність об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну. Тому для забезпечення цінового паритету на вітчизняному ринку плодів та ягід та розвитку промислового сектора передбачається взяти до уваги розраховані еквівалентні ціни на продукцію садівництва, які формуються на основі галузевих нормативних витрат і середньої норми прибутку на авансований у виробництво капітал з можливістю модернізації і розширення виробництва.

Одним із поширених та надійних інструментів управління ризиками при виробництві сільськогосподарської продукції є страхування врожаю на випадок настання несприятливих подій. Важливими стимулами для розвитку страхування сільськогосподарських ризиків є залучення додаткових ресурсів через різні фінансові механізми, зокрема, здешевлення комерційних кредитів для сільськогосподарських підприємств, що укладають договори страхування; беззаставні кредити для промислових виробників під державні гарантії або гарантії органів місцевого самоврядування; компенсація страхових премій за рахунок державного бюджету. Такі преференції передбачені у розділі 3 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 11.05.2004 р. №1698-IV. Аграріям відшкодовується 50% витрат на страхування врожаю сільськогосподарських культур, а також 50% франшизи у разі виплати страхових відшкодувань.

4.3. Формування ефективних організаційних структур у промисловому садівництві

Серед основних важелів, які сприяють розвитку садівництва, підвищенню його ефективності в ринкових умовах, провідне місце посідає формування багатоукладності та реформування сільськогосподарських підприємств у раціональні організаційно-правові структури.

У садівництві розвиватимуться різні організаційні структури товарного виробництва плодів і ягід. При цьому основною спрямованістю має бути поглиблення спеціалізації виробництва, розвиток ефективних форм агропромислової інтеграції, виробничої кооперації, формування належної виробничої та ринкової інфраструктури. Найбільш пристосовані до реалізації інтеграційного процесу, інвестиційних проектів, створення спільних підприємств з іноземними інвесторами господарські (в тому числі акціонерні) товариства. Тому ця форма найбільш ефективна для агропромислових об’єднань, що мають потужних зовнішніх інвесторів, якими є банки, переробні та інші промислові підприємства.

Виробники плодоягідної продукції у своїй діяльності перейдуть  від традиційного задоволення попиту і побажань споживачів до цілеспрямованого формування попиту на плоди і ягоди за допомогою маркетингу. У звязку з цим будуть створені маркетингові служби у структурах управління державного та регіонального рівнів, а також у спеціалізованих садівничих господарствах.

На перспективу передбачається, що основними виробниками плодів і ягід будуть великі спеціалізовані підприємства з площами насаджень 500?600 га, створені в основному за рахунок залучення значних інвестицій переробних та інших промислових підприємств, і фермерські господарства, які з метою ефективного використання техніки, виробничих споруд будуть кооперуватися між собою.

  1. 5.  ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

Програмою передбачається до 2015 року виробити53 кгплодів і ягід на одну людину в рік, що складе 67% від науково обґрунтованої норми споживання і створить підґрунтя для виробництва у 2020 році79 кгфруктів, повністю забезпечивши потреби населення, а у 2025 році – близько93 кгна одну людину в рік (рис. 1); створити умови для експорту продукції.

Зростання виробництва плодів буде досягнуто головним чином за рахунок зерняткових порід, оскільки є реальні можливості різко збільшити їх площу та урожайність (табл.1). У меншій мірі це буде досягнуто за рахунок кісточкових порід (табл.2).

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_249.jpg

Рисунок 1. Планова динаміка виробництва плодів і ягід в Україні на одну людину, кг

    Таблиця 1

Площа плодоносних насаджень, урожайність та валовий збір плодів зерняткових культур в усіх категоріях господарств

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

119,9

125,9

135,4

141,6

148,4

233,7

Урожайність, ц/га

101

107,9

118,7

121,2

123,4

141,5

Валовий збір, тис.т

1211,1

1358,6

1607,3

1716,2

1831,7

3307,9

Таблиця 2

Площа плодоносних насаджень, урожайність та валовий збір плодів кісточкових  культур в усіх категоріях господарств

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

69,6

71,8

75,1

76,5

77,9

94,4

Урожайність, ц/га

74,5

75,2

75,8

76,1

76,5

85,9

Валовий збір, тис.т

518,6

539,7

569,5

582,0

596,5

810,9

Тенденція до зниження урожайності горіхоплідних культур пов’язана з тривалим нарощуванням площ і продуктивності новостворених садів (від 12 до 20 років залежно від культури) та необхідністю проведення ротації насаджень в домогосподарствах, на частку яких припадає 93% загальних площ. Повна продуктивна віддача новостворених садів з урахуванням динаміки їх закладання і вибуття припадає на  2044-2056 рр.

Таблиця 3

Площа плодоносних насаджень, урожайність та валовий збір плодів горіхоплідних культур в усіх категоріях господарств

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

14,1

14,2

14,1

14,2

14,5

23,7

Урожайність, ц/га

58,1

57,3

57,5

56,9

55,7

39,2

Валовий збір, тис.т

81,9

81,4

81,1

80,8

80,7

92,9

Зважаючи на те, що для значного збільшення виробництва садивного матеріалу ягідних культур потрібно не менше трьох років, то програмою не передбачене різке нарощення виробництва плодів кущових ягідників та суниці (табл. 4, 5).

Таблиця 4

Площа плодоносних насаджень, урожайність та валовий збір плодів кущових ягідних  культур в усіх категоріях господарств

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

11

11,2

11,6

11,8

12,1

16,3

Урожайність, ц/га

56,8

57,9

58,8

59,3

59,9

66,8

Валовий збір, тис. т

62,5

64,8

68,2

70,0

72,5

108,9

Таблиця 5

Площа плодоносних насаджень, урожайність та валовий збір

суниці усіх категоріях господарств

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

8,4

8,5

8,8

8,9

9,1

10,6

Урожайність, ц/га

74,8

78,1

82,2

84,4

85,9

98,4

Валовий збір, тис. т

62,8

66,4

72,3

75,1

78,2

104,3

  1. 2.  ВИРОБНИЦТВО САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ПЛОДОВИХ І ЯГІДНИХ ПОРІД

Першочерговим завданням для підвищення   ефективності  галузі є розвиток розсадницької бази  та підвищення якості садивного матеріалу  плодових та ягідних культур шляхом створення умов для повного переходу його виробництва на безвірусну основу. Якість вирощених  саджанців буде визначатися та маркуватися відповідно до міжнародних сертифікаційних стандартів, а саме: за етапом розмноження (біологічна категорія) – «Добазовий», «Базовий», «Сертифікований», «Стандартний»; за  фітосанітарним станом (фітосанітарний статус) – «Вільний від вірусів», «Тестований на віруси»; за  категорією стандартної якості – «I сорт», «II сорт».

Перспектива переходу розсадницьких господарств на вирощування безвірусного сертифікованого садивного матеріалу, адаптованого до ґрунтових і кліматичних умов конкретної зони, обумовлює необхідність закладання в Україні нових здорових базових насаджень плодових і ягідних культур, створення маточно-насіннєвих і маточно-сортових садів та розсадників з виробництва необхідної кількості саджанців сучасного породно-сортового складу. Тому основним завданням розсадництва до 2017 року є впровадження технології виробництва безвірусного садивного матеріалу, яка включає ряд послідовних етапів: виділення високопродуктивних материнських рослин (добазових клонів), проведення їх тестування та оздоровлення, створення бази безвірусних  клонів і наступне прискорене їх розмноження класичними та біотехнологічними методами для закладання промислових базових та сертифікованих маточників.

На сьогодні частка безвірусного садивного матеріалу у виробництві продукції розсадництва України становить близько 10 %. До 2017 року цей показник необхідно довести до 25 %.

Збільшення обсягів виробництва безвірусного садивного матеріалу можна забезпечити лише широко впровадивши біотехнологічні методи діагностики, оздоровлення та прискореного розмноження базових клонів – культуру тканин, зелене живцювання і т.п. та створивши на базі провідної наукової установи галузі - Інституту садівництва НААН, - науково-виробничий біотехнологічний тепличний комплекс з виробництва високо­якісного базового матеріалу. За умови введення в експлуатацію такого комплексу в 2013-2014 роках до 2017 року на базі наукових установ НМЦ «Садівництво» (базових господарств) буде створено систему виробництва базового садивного матеріалу, яким будуть закладені сертифіковані маточні насадження в  спеціалізованих розсадницьких господарствах України. Завдяки цьому обсяги виробництва сертифікованого садивного матеріалу значно зростуть (табл. 6-10).

Крім того, для розвитку вітчизняної системи виробництва здорового садивного матеріалу плодових та ягідних культур слід здійснити наступні заходи:

- розробити та затвердити нормативні документи  про обов’язкову сертифікацію продукції розсадництва плодових та ягідних культур в Україні;

- узгодити сертифікаційну схему та вимоги до садивного матеріалу плодових та ягідних культур з міжнародними стандартами шляхом  удосконалення української нормативної бази з цих питань (розробка ДСТУ);

- розробити  та затвердити технологічний регламент виробництва та сертифікації продукції розсадництва та пакет супровідних документів (сертифікат, етикетки і т.п.);

- визначити орган державної сертифікації та контролю якості продукції розсадництва  (вітчизняної та імпортованої), затвердити випробувальну лабораторію та зональні інспекційні пункти сертифікаційної мережі.

Таблиця 6

Планові показники площ закладання садів та вирощування

садивного матеріалу зерняткових порід

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Плодоносна площа, тис.га

119,9

125,9

135,4

141,6

148,4

233,7

Нормативна площа простого відтворення, тис.га

5,3

5,7

6,2

6,6

7,0

12,3

Нормативна площа закладання, тис.га

14,2

14,6

15,2

15,5

16,5

12,3

Потреба у  садивному матеріалі, тис. шт.

13 112,4

13 457,2

14 012,8

14 392,6

15 381,2

11 246,2

        в т.ч.

       сертифікованому

3278,0

6691,4

7154,2

7617,0

8217,0

11246,2

Таблиця 7

Планові показники площ закладання садів та вирощування

садивного матеріалу кісточкових порід

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Плодоносна площа, тис. га

69,6

71,8

75,1

76,5

77,9

94,4

Нормативна площа простого відтворення, тис. га

2,6

2,8

3,0

3,0

3,1

4,2

Нормативна площа закладання, тис.га

5,5

5,7

5,8

5,9

6,0

4,2

Потреба у  садивному матеріалі, тис. шт.

2985,8

3053,1

3159,0

3205,5

3254,8

2218,7

           в т.ч.

сертифікованому

350,0

626,0

1213,0

1315,0

1512,0

2218,7

Таблиця 8

Планові показники площ закладання садів та вирощування

садивного матеріалу горіхоплідних культур

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

14,1

14,2

14,1

14,2

14,5

23,7

Площа закладання, тис.га

0,85

1,16

1,39

1,67

2,10

2,22

Потреба у  садивному матеріалі, тис.шт.

147,3

206,7

253,9

299,2

362,7

395,2

         в т.ч.

сертифікованому

1,4

12,2

49,6

84,1

118,6

395,2

Таблиця 9

Планові показники площ закладання насаджень та вирощування

садивного матеріалу кущових ягідних культур

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

11,0

11,2

11,6

11,8

12,1

16,3

Нормативна площа простого відтворення, тис.га

0,91

0,94

1,00

1,03

1,06

1,8

Нормативна площа закладання, тис.га

1,37

1,39

1,42

1,53

1,59

1,9

Потреба у  садивному матеріалі, тис.шт.

4170,1

4231,0

4313,0

4647,0

4834,7

6222,0

         в т.ч.

сертифікованому

920,0

1350,5

2150,0

2191,0

2232,0

6222,0

Таблиця 10

Планові показники площ закладання насаджень та вирощування

садивного матеріалу суниці

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа, тис.га

8,4

8,5

8,8

8,9

9,1

10,6

Нормативна площа простого відтворення, тис.га

0,60

0,63

0,68

0,73

0,80

1,44

Нормативна площа закладання, тис.га

0,73

0,85

0,87

0,94

1,03

1,36

Потреба у  садивному матеріалі, тис.шт.

40388,0

46633,3

47622,4

51442,1

56680,3

74822,8

        в т.ч.

сертифікованому

212,0

1508,0

30860,0

31300

31740

74822,8

  1. 3.  ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

7.1. Раціональне розміщення та продуктивність насаджень основних плодових порід

Поглиблення зональної спеціалізації садівництва доцільно здійснювати з урахуванням попиту і пропозиції на ринку продуктів садівництва, а також таких чинників його формування, як максимальне використання можливостей природно-економічних факторів підвищення врожайності, зниження собівартості й підвищення якості продукції, найбільш раціональне використання виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств і господарств населення та консервних заводів, а також підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування, найповніша реалізація транспортних можливостей для перевезення продукції, скорочення її втрат під час транспортування і зберігання, забезпечення вимог щодо охорони навколишнього середовища.

Раціональне розміщення плодоягідних насаджень дозволить вирощувати високоякісні плоди мінімальної собівартості та повністю забезпечити потребу населення в цій продукції.

Яблуня. Загальна площа плодоносних насаджень складе 132,4 тис. га. Близько 40 % насаджень слід розмістити в західному Лісостепу, 40% – в центральному Степу та в Криму, а решту – в інших регіонах                             країни (додаток 1).

Груша. Загальна площа плодоносних насаджень складе 16,0 тис. га. При цьому 48 % насаджень пропонується розмістити в зоні Степу і в Криму, 40,6 % – в зоні Лісостепу, 8,7 % – на Поліссі та 2,7 % – в Карпатському регіоні. В порівнянні з існуючим розподілом пропонується зменшення частки насаджень в Карпатському регіоні та істотне її збільшення в зонах Степу та Лісостепу.

Диференційовано площі груші за регіонами і в залежності від строку їх достигання. Так, на Поліссі пропонується вирощувати тільки літні та осінні сорти у співвідношенні відповідно 46 % до 54 %. В зоні Лісостепу перевагу слід надати осіннім сортам – 46,7 %, на другому місці – зимові сорти – 35,2 %, а решта 18 % – літні сорти. В зоні Степу більше половини площ відводиться під зимові сорти груші, третина площ – під осінні, а решта – під літні. В Передкарпатті та Закарпатті по 37,5 % площ відводиться під зимові та осінні сорти та чверть – під літні. Вищий відсоток площ під літніми сортами груші пропонується для Криму, південних областей та регіону Карпат, що заплановано з метою забезпечення плодами туристів та відпочиваючих (додаток 2).

Вишня. Загальна площа насаджень складе 22,1 тис. га. Близько 60 % промислових насаджень вишні має бути зосереджено в зоні Степу (переважно східна і південна частини), близько 30 % – в зоні Лісостепу (переважно східна частина і Придністров’я) і близько 10 % – в інших регіонах (додаток 3).

Слива. Загальна площа насаджень складе 22,0 тис. га. Близько 50 % промислових насаджень сливи має бути зосереджено в зоні Степу (Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська і Одеська області) та близько 40 % – в зоні Лісостепу (Харківська, Полтавська, Вінницька, Хмельницька області). Решта – 10 % площ – може бути розміщена в інших регіонах, придатних для вирощування цієї породи, причому це, як правило, нетоварні насадження на присадибних ділянках населення (додаток 4) .

Черешня. Загальна площа насаджень складатиме 15,5 тис. га. При цьому площа насаджень черешні в зоні Степу (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області і АР Крим) має бути близько 70 % від загальної, а решта – в зоні Лісостепу (переважно у Полтавській, Черкаській, Київській, Вінницькій областях) (додаток 5).

Абрикоса. З загальної площі насаджень 10,6 тис. га близько 35 % всіх промислових насаджень слід розмістити на придатних ґрунтах південного Степу. Близько 40 % насаджень слід вирощувати в  центральному Степу, на Поділлі, в Придністров’ї і частково – на Волині. При цьому для закладання насаджень в цьому регіоні слід використовувати ділянки з найбільш придатними умовами, захищені від північних вітрів.

Близько 25% насаджень можуть бути розміщені на придатних ґрунтах в регіонах ризикованого його вирощування – Львівська, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Харківська і Донецька                            області (додаток 6).

Персик. З загальної площі насаджень 7,7 тис. га близько 85 % промислових насаджень персика слід розмістити в південному Степу України. Близько 15% насаджень можуть бути розміщені в Закарпатті, на Придністров’ї, Поділлі, в центральному Степу України (додаток 7).

Грецький горіх. У 2017 році загальні площі продуктивних насаджень можуть скласти 13,7 тис. га. Найбільш сприятливі умови для культури - в Придністров’ї та Закарпатті. Близько 65% нових промислових садів слід закласти у західному та центральному Лісостепу, 10%  –  у південному, а 15%  –  у центральному та північному Степу.

Фундук. Продуктивні насадження культури зростуть до 0,4 тис. га. Ґрунтово-кліматичні умови всіх регіонів країни цілком задовольняють потреби вітчизняних сортів. При розміщенні нових садів слід враховувати зональні особливості іншого характеру: технологічні, адміністративні (процедури ліцензування, квотування, надання земельних ділянок, обмеження у торгівлі), економічні (вартість початкового капіталу, умови кредитування).

Мигдаль. Площі насаджень у продуктивному віці можуть зрости до 0,4 тис. га. Основні масиви товарних садів доцільно розмістити в                    Криму (90% загальних площ) та окремих, придатних для цієї культури, приморських районах Одеської, Миколаївської та Херсонської                    областей (10%).

Смородина. Загальна площа насаджень 5,4 тис. га. Придатні регіони для промислового вирощування смородини знаходяться у Лісостепу України. Тут буде розміщено близько 80% усіх насаджень, а решта –  у північному Степу (додаток  8).

Малина. Загальна площа насаджень 5,6 тис. га. Пріоритетними районами вирощування будуть Вінницька, Київська, Черкаська, Кіровоградська області та регіони з розвиненою переробною промисловістю. Промислові насадження малини літніх та частково ремонтантних строків достигання мають бути розміщені біля великих міст (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Львів, Одеса) та на півострові Крим для забезпечення населення свіжою продукцією.

Аґрус. Загальна площа насаджень 6,6 тис. га. Промислові насадження аґрусу необхідно  розмістити в усіх регіонах країни, з збільшенням відсотку в зонах Степу. Значні площі під аґрусом слід розташовувати поблизу  мегаполісів та в зонах, перевантажених  промисловими виробництвами, щоб забезпечити населення ягодами, які є природними антирадіантами.  

Суниця. Загальна площа насаджень більше 10,6 тис. га. Близько 70 % промислових насаджень суниць слід зосередити в зоні Степу (Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська і Одеська області) та близько 30 % – в зоні Лісостепу (Харківська, Полтавська, Вінницька, Хмельницька області). Насадження слід закладати поблизу  міст та переробних підприємств.

       7.2. Сортова політика

Важливе значення має впровадження високоврожайних і швидкоплідних сортів та науково обґрунтоване обмеження їх кількості у конкретних умовах, розширення закладання садів на вегетативних підщепах, зміна структури насаджень у напрямку збільшення питомої ваги ягідних і кісточкових культур.

Основними вимогами до сортів будуть висока якість їх плодів при високій врожайності дерев, екологічна толерантність, швидкоплідність та оптимальні затрати при вирощуванні. Окрім цього, до завдання селекційних програм буде входити селекція на підвищення резистентності сортів і елітних форм до хвороб і шкідників та  високий адаптивний потенціал в основних регіонах вирощування.

Структура і якісні показники породно-сортового складу промислових насаджень будуть щорічно уточнюватись і коригуватись згідно нормативних параметрів Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, які підтверджуються Державними актами реєстрації сорту, а майнові права – в Державному реєстрі прав власників сортів рослин України.

В формуванні структури породно-сортового складу поряд з виведенням нових вітчизняних та інтродукцією кращих зарубіжних сортів та їх впровадженням матиме місце підвищення вимог до сортів промислового значення  та скорочення кількості останніх.

Яблуня. Культура є основною у виробництві свіжої плодової продукції. Для неї оптимальним буде вирощування сортів різних строків достигання у такому співвідношенні: літні – 5 %; осінні – 15  та зимові – 80 %.

В найбільш сприятливих регіонах степової та лісостепової зони провідне місце (близько 60 %) займатимуть інтродуковані сорти Делічія, Чемпіон, Голден Делішес і клони, Джонаголд і клони та вітчизняний Ренет Симиренка і його клони, з рівнем продуктивності 25-35 т/га. В більш північних регіонах та з меншою кількістю тепла – навпаки, українські сорти (до 80 %) Слава переможцям, Амулет, Аскольда, Папіровка. З метою нарощування сировинної бази для переробки (соки, пюре, джеми) в регіонах Лісостепу та західного Полісся та отримання плодової продукції з найменшим пестицидним навантаженням і врожайністю 25-30 т/га провідне місце займатимуть сорти високостійкі та імунні до основних грибних захворювань. Це як вітчизняні сорти (до 70-80 %) Амулет, Скіфське золото, Радогость, Аскольда, Едера, Мавка, Сапфір, Антонівка, Кальвіль донецький, так і сорти зарубіжної селекції  (до 20-30 %) Лігол, Топаз та ін.

Груша. При провідному значенні сортів осінньої групи, що забезпечать врожайність високоякісних плодів 20-25 т/га, нарощування площ відбуватиметься сортами, стійкими до бактеріозів та грибних хвороб листя (сорти вітчизняної селекції Яблунівська, Малівчанка, Буковинка, Крупноплідна, Хотинчанка, Осінь Буковини, Черемшина, Стрийська та деякі інтродуковані). Також зростатиме значення крупноплідних і високоякісних сортів – Ноябрська Молдавії, Вересневе Дево, Вижниця. Істотне місце для зберігання охолодженими матимуть сорти типу Конференція.

Слива. Скоротяться площі під класичними, але не стійкими до вірусу «шарки» сортами Угорка італійська, Вереснева, Президент тощо.    Динаміку до нарощування матимуть українські сорти Ненька, Лагідна, Ренклод Карбишева, Ренклод ранній, Угорка донецька рання та інтродуковані Анна Шпет, Стенлей з врожайністю понад 20 т/га. Найбільшим попитом користуватимуться існуючі та нові сорти, стійкі до  «шарки», з високими товарними якостями плодів (Ханіта, Чачакська лепотіка та ін.) з рівнем врожайності  20-30  т/га. За строками достигання до 75-80 % займатимуть сорти саме універсального значення (для заморожування, сушіння, переробки) – тобто  пізньостиглі сорти з групи «угорок» (Стенлей, Донецька консервна, Угорка донецька та ін.).  Поряд з цим, враховуючи сильне ураження сортів-угорок сливовою плодожеркою та товстоніжкою, зменшити пестицидне навантаження  на їх плоди не вдасться.

Алича. Спостерігатиметься динаміка збільшен­ня площ під крупноплідними сортами гібридного походження (слива китайська ? алича), столового (інтродуковані Комета рання, Арбузна, вітчизняні сорти Десертна, Обільна, Тетяна) та універсального  (в т.ч. для консервування та купажування соків) значення (вітчизняні сорти Генерал, Оленька, інтродуковані - Гек, Кубанська комета). Конкурентоздатність кращих сортів аличі з масою плодів понад35 г визначатиметься саме стійкістю до пошкодження «сливовими» шкідниками, а відповідно – і екологічно чистою продукцією, з врожайністю в межах 25-35 т/га, хоча і з дещо завищеним вмістом органічних кислот, які можна використовувати для виготовлення компотів-асорті.

Вишня. Основними вимогами до сортів повинні бути їх екологічна толерантність, швидкоплідність, висока якість плодів та придатність їх до механізованого збирання. Близько 25 % займатимуть десертні сорти різних строків достигання. Інші сорти будуть використовуватись для різноманітних видів технічної переробки.

В південних регіонах перевагу матимуть сорти Встрєча, Шалунья, Ігрушка, Мелітопольська радість, Чудо-вишня, Ксенія, Славянка та ін., які забезпечать врожайність в інтенсивних насадженнях близько 20 т/га.

Для зони Лісостепу та південного Полісся доцільнішими будуть насадження сортів Ночка, Подбєльська, Тургенєвка, Встрєча, Шалунья, Ксенія, Славянка з врожайністю 15-20 т/га. Коригування пестицидного навантаження на їх плоди здійснюватиметься з урахуванням умов року та стійкості до кокомікозу.

Важливу роль в переробній галузі садівництва матиме місце створення сировинних садів вишні. Конкурентоздатними будуть частково- та самоплідні сорти (Молодіжна, Норд стар) з плодами високої якості, стійкі до грибних хвороб (кокомікоз та моніліоз) та  придатні до механізованого збирання (Лотовка та ін.).

Черешня. Розміщення основних промислових насаджень зосереджуватиметься переважно в екологічно та кліматично сприятливих зонах для її вирощування. Серед сортів кращими будуть нові, крупноплідні (масою близько10 г), що формують плоди високої товарної і смакової якості. Це переважно середньорослі сорти, які при комплексі цінних ознак проявлятимуть сумісність з існуючими та новими середньорослими та  напівкарликовими підщепами, що дасть змогу створення інтенсивних та принципово нових насаджень. Ці насадження забезпечать вступ в пору плодоношення на 3-4 рік від садіння і в період повного плодоношення врожайність не менше 20-25 т/га. В центральному і північному Лісостепу та південному Поліссі займуть місце такі сорти, як Любава, Ніжність, Василіса прекрасна, Етика, Аннушка, Донецький угольок, Дончанка, Ярославна, Отрада, Амазонка та ін. з врожайністю не менше 25 т/га. В Степовій зоні – вітчизняні сорти Аннушка, Василіса прекрасна, Валерія, Джерело, Донецька красавиця, Крупноплідна, Мелітопольська чорна, Прощальна Тараненко. Основне призначення плодів майже всіх сортів – споживання свіжими.

Конкурентоздатність сортів визначатиме, поряд із крупноплідністю, їх стійкість до хвороб, зокрема, до кокомікозу та моніліозу. Крім того, плоди їх повинні бути стійкими до розтріскування.

Абрикоса. За умови вирощування в найбільш сприятливих регіональних зонах перевагу матимуть існуючі (Червонощокий, Мелітопольський пізній, Київський красень, Олімп, Парнас та ін.) та нові вітчизняні і зарубіжні (Ерлі Голд) крупноплідні сорти. Але при цьому не уникнути необхідних обприскувань фунгіцидами проти моніліозу в різних стадіях його прояву. Незначний відсоток  площ займатимуть ранні сорти (Мелітопольський ранній та ін.) та зростатимуть площі під сортами з солодким та з високим відсотком органічних олій ядром – для використання в парфумерно-косметичній промисловості.

Персик. Матиме місце динаміка збільшення площ в основному під жовтом’ясими сортами (тип Редхавена, Любімец 2, Потомок, Донецький жовтий)  універсального використання (консервування, виготовлення соків з м’якоттю, купажування з іншими плодами), а також білом’ясими сортами, стійкими до умов перезимівлі та кучерявості листя.

Грецький горіх. Перспективними є вітчизняні сорти з високою якістю плодів, раннім строком їх достигання, латеральним типом плодоношення, високою урожайністю, швидкоплідністю, стійкістю до уражень основними хворобами. Для зон Лісостепу та західного Полісся - Буковинський 1, Буковинська бомба, Грозинецький, Дарунок Валентини, Недобоївський, Федорівський, Троїцький (замінити сортами Чернівецький 2, Яблунівський, Рудківський та Топорівський), Клішківський, Чернівецький 1, Ярівський тощо. Для зони Степу рекомендовано сорти кримської селекції: Карлик 3, Карлик 5, Подарунок Валентини, Пурпуровий, Боспор, Булганак, Бурлюк та Виносливий. В степовій зоні в умовах зрошення можна вирощувати також буковинські сорти.

Фундук. З вітчизняних сортів найбільш придатні для степової зони Болградська новинка, Дар Павленка, Пірожок, Ракетний, для Лісостепу – Клиновидний і Шоколадний, для Полісся – Корончатий. Лозівський шаровидний, Серебристий та Шедевр можна вирощувати в Степу та Лісостепу, а сорт Боровський відповідає умовам Лісостепу й Полісся. З інтродукованих можуть вирощуватись сорти російської та кавказької селекції: Адигейський-1, Ата-Баба, Московський рубін, Первісток, Хачапура, Черкеський-2, Чхиквістава та ін., а також західноєвропейські – Гальський, Губенський, Густав, Довгий Ландсберзький, Євгенія, Кадетен, Косфорд, Луїза, Мельс, Римський, Роял, Сиклер, Цельський, Чудо Больвієра тощо. Зростатиме значення інтродукованих сортів (Тонда Джентіле Делле Ланге, Тонда Гіффоні та ін.).

Мигдаль. Поширені у світі зразки середньоазійської, американської, французької, італійської та іспанської селекції (Nonpareil, Texas, Тuono, Ferragnes, IXL та інші) малопридатні для України. Для вітчизняних умов підходять сорти з тривалим періодом зимового спокою генеративних бруньок, які в степовому Криму квітують не раніше кінця березня-квітня. За ознаками пізнього цвітіння та високої врожайності вирізняються Десертний, Нікітський 2240, Прибережний та Мілас, компактністю крони та високим вмістом ядра – Приморський, технологічними якостями плодів, раннім достиганням і регулярною врожайністю – Алєнік, Аюдагський, Геліодор, Степовий, Форос, Ювілейний, Ріхтер, Мангуп.

Суниця. В групі ранніх провідне місце займатимуть сорти вітчизняної селекції. В групі середньопізніх – основу складатимуть інтродуковані та вітчизняні сорти. Для споживання свіжими при сезонному вирощуванні (за технологією однорядного чи стрічкового садіння зеленої та розсади «фріго») основними будуть ранньостиглі сорти Ольвія, Розана київська, Веселка,  Атлантида, Антей,  Октава, Хоней з рівнем врожайності 15-25 т/га. Основу для вирощування ягід універсального значення (заморожування, наповнювачі молокопродуктів, джемів та ін.) становитимуть як вітчизняні (Презент, Істочнік, Присвята та ін.), так і західноєвропейські сорти (Зенга Зенгана, Полка, Ельсанта, Корона, Мармолада, Симфонія, Флоренс, Молінг Пандора з врожайністю 20-25 т/га. Для позасезонного вирощування за умови достатньої кількості охолодженої розсади «фріго» зростатиме значення нейтральних до тривалості світлового дня сортів типу Селва та ремонтантних і традиційних  сортів для вирощування в теплицях, що забезпечать продуктивність у межах 25-30 т/га.

Смородина чорна та порічки. Сортова політика базуватиметься на вітчизняному сортименті. Сорти смородини української селекції займатимуть не менше 90%, а порічок (червоних та білих) – не менше 70% усього промислового сортименту.

Промислове значення збережуть сорти смородини Ювілейна Копаня, Софіївська, Санюта, Вернісаж, Володимирська, Краса Львова, Консул, які поступово будуть замінені сортами нового покоління – Казкова, Радужна, Німфа, Оріана, Муза, Мелодія, Надбужанська, Вербна.

Зберігатимуть промислове значення сорти порічок Йонкер Ван Тетс, Святомихайлівська, Троїцька. Доповненням до них стануть нові сорти, що набувають популярності – Дарниця, Самбурська, Ласуня, Ватра, Любава, Святкова, Сніжана, окремі сорти зарубіжної селекції.

Сортова агротехніка розмноження і вирощування смородини чорної та порічок є достатньо відпрацьованою, описана у відповідних ДСТУ і суттєвих змін на період до 2017 року не зазнає, окрім елементів, безпосередньо пов’язаних з вимогами нової ягодозбиральної техніки (схема садіння, період експлуатації насаджень). Для більшості сортів порічок та окремих сортів смородини чорної (особливо сортів з довгими гронами типу Черешнева) основним способом збирання врожаю залишатиметься ручний збір.

Насадження цих культур будуть зосереджені у господарствах різних форм власності. З часом роль присадибного сектора втратить промислове значення і до 2017 року він займатиме не більше 10-15 % ринку. При цьому близько 55-60 % насаджень матимуть великі садівничі господарства, 30 % – фермерські господарства.

Малина. Зростатиме попит на сорти малини з великими і смачними ягодами (Феномен, Саня, Персея, Сяйво, Струнка  – вітчизняної селекції;  Гусар, Глен Емпл,  Пересвєт – інтродуковані), але придатних як для класичних однорядних, так і V?подібних і штамбових технологій. Близько 60% займатимуть ремонтантні сорти відкритого ґрунту, технологічно орієнтовані на отримання одного осіннього врожаю (переважно для переробної галузі) - Полка, Полана, Поранна Роса, Осіння.

Аґрус. Провідне місце посідатимуть сорти великоплідні, з десертними смаковими якостями (типу Неслухівський, Оксамит), але зростатиме питома вага зелено- і жовтоплідних та стійких до борошнистої роси сортів незалежно від їх географічного походження. Динамічне впровадження штамбової технології вимагатиме отримання нових крупноплідних сортів, при добрій сумісності з підщепою (або достатньою сильнорослістю в кореневласній культурі) та слабошипуватістю. Сорти, стійкі до борошнистої роси, дають можливість отримувати екологічно чисті плоди аґрусу (Княжич, Машека, Легінь, Сварог та Тясмин).

       7.3 Технології виробництва плодів і ягід

Одним з головних напрямків докорінних змін економічної ситуації в галузі на найближчу перспективу є поліпшення використання наявних ресурсів господарств і біокліматичного потенціалу регіонів завдяки впровадженню інтенсивних ресурсо­зберігаючих технологій.

Технології вирощування зерняткових культур. Розроблені вітчизняні технології забезпечуватимуть зменшення капітальних вкладень на створення і використання насаджень в межах 25?30 % в порівнянні з зарубіжними аналогами.

Технології вирощування плодів основних зерняткових культур базуватимуться переважно на застосуванні слаборослих клонових підщеп (додатки 9,10).

Технології вирощування яблуні на підщепі М 9 найпоширенішими будуть в південних регіонах, в центральних і північних регіонах перспектив­нішими будуть карликові насадження на морозостійких підщепах типу 62?396, 57-257, 57-476, Д-1071, Д3038, Д3017, КД-4 та КД-5 в комбінуванні з швидкоплідними сортами зі схемою садіння дерев 3,5-4 ? 1-2 м, за умов зрошення та фертигації. Такі насадження дерев з веретеноподібними кронами вступатимуть в товарне плодоношення на  другий-третій рік від садіння, а в період повного плодоношення їх продуктивність становитиме 35-40 т/га.

В різних зонах ефективними будуть також сади на середньорослих і напівкарликових підщепах ММ 106, 57-490, Д-471, Д1904, М 26, 54-118, 57?545. Перевага їх перед карликовими садами в тому, що вони не потребують зрошення та опори. Дерева в таких садах висаджуватимуться за схемою 4-5 ? 2-3 м, а крони краще формувати по типу модифікованих веретеноподібних. Такі сади вступатимуть в товарне плодоношення на 1?2 роки пізніше від карликових, але в період повного плодоношення їх урожайність буде не меншою 35-40 т/га.

В Поліссі, Степу та Криму певну частку (від 15 до 30 %) в структурі насаджень матимуть сади окремих сортів на насіннєвих підщепах (додаток 9), що обумовлюється особливостями ґрунтових і кліматичних умов (морозостійкість і проблеми водозабезпечення). Дерева в таких  насадженнях  висаджуватимуться  за  схемою 5-6 ? 3-4 м, а крони слід формувати по системі малогабаритного веретена, багатовісної та двоплощинної з потенціалом продуктивності в 35-40 т/га.

Для створення слаборослих насаджень груші перспективним буде використання клонових форм айви типу В?29, ІС 4-12, ІС 2-10 та Айви-С при розміщенні дерев 4-5 ? 2-3 м та формуванні веретеноподібних крон.

В умовах західного Лісостепу та південної частини Полісся технологія вирощування груші ґрунтуватиметься на обмеженому (20 %) застосуванні вегетативних підщеп та слабозимостійких сортів. Перевагу матимуть насадження на зимостійких насіннєвих підщепах з малогабаритними кронами і розміщенням дерев 5-6 ? 3-4 м.

Основними вимогами до сортів яблуні та груші є екологічна толерантність, швидкоплідність і висока якість плодів.

Розроблені технології в порівнянні з існуючими аналогами забезпечать підвищення продуктивності насаджень в 1,5-1,8, рентабельності виробництва плодів в 2,0-2,5 рази за рахунок використання високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань і збільшення щільності садіння дерев, раціональних способів і систем утримання крон, передсадивної підготовки та утримання ґрунту, захисту насаджень від шкідників та хвороб.

Сировинні сади, плоди яких призначені для промислової переробки, закладатимуться переважно на толерантних до умов вирощування клонових і насіннєвих підщепах з добором імунних до основних хвороб сортів.

Система утримання та удобрення ґрунту обмежуватиметься застосуванням сидеральних культур, органічних добрив та мульчматеріалів.

Затрати праці і собівартість продукції в сировинних садах будуть в 3?4 рази меншими, ніж в існуючих.

В існуючих різних типах насаджень плодових культур слід максимально застосовувати ефективні способи обрізування дерев, догляд за ґрунтом (обробіток, внесення органічних і мінеральних добрив, посів сидеральних культур) та захист від шкідників і хвороб для забезпечення врожайності насаджень зерняткових культур не менше 20-25 та кісточкових – 12-15 т/га.

Технологія вирощування екологічно чистих плодів яблуні та груші забезпечує середню врожайність сортів яблуні 20-25, груші – 28-20 т/га високоякісних плодів. Схема садіння 5-6 ?4 м. Строк вступу в плодоношення – на 3-4 рік після садіння. Період продуктивного використання 18-20 років.

Технологія передбачає використання толерантних імунних сортів, застосування дерново-перегнійної і паро-сидеральної системи утримання ґрунту, виключення будь-яких засобів хімізації, різного роду забруднень на ділянці з насадженнями, в т.ч. її віддаленість від хімічних та інших джерел забруднення, максимальне зменшення пестицидного навантаження на дерева.

Технологія вирощування кісточкових культур. При вирощуванні кісточкових культур основна увага приділяється одержанню екологічно чистої продукції для споживання у свіжому вигляді.  Тому основним типом саду з урахуванням зональних особливостей вирощування кісточкових культур будуть насадження на насіннєвих підщепах (60-70 %),  зокрема, черешні – це сіянці антипки (Степ), дикої черешні (Степ, Лісостеп) та культурних сортів вишні (Лісостеп, Полісся);  вишні – сіянці антипки, дикої черешні; сливи та аличі – сіянці аличі; абрикоса – сіянці жерделі, а на ґрунтах важкого механічного складу – сіянці аличі напівдикої, в основному жовтоплідної (додаток 11).

Для покращення аерації насаджень будуть використовуватись більш розріджені схеми розміщення дерев, а саме: черешні, абрикоса – 6 ? 3-4 м, вишні – 5-6 ? 2-3 м, сливи, аличі та персика – 6 ? 2-3 м.

Крони дерев формують сплощеними або  округлими (ярусна або розріджено-ярусна) з пониженою зоною плодоношення та літнім формувальним обрізуванням, що дає можливість прискорити на 2-3 роки їх вступ у період плодоношення. Такі насадження створюють з використанням стійких до хвороб сортів, з виключенням застосування гербіцидів та фунгіцидів.

Крім цього типами насаджень, які забезпечують збільшення виробництва плодів кісточкових культур при зниженні трудомісткості будуть:

інтенсивні сади на слаборослих вегетативно розмножуваних підщепах (30?40 %) з щільністю дерев на1 гектар–сливи та аличі великоплідної – 1250, черешні, абрикоса, персика – 800-1100; у таких насадженнях одержують урожай 25?40 т/га, що в 1,5-2 рази вище, ніж на сильнорослих підщепах, а  витрати  на їх створення окуповуються на 1-2 роки швидше. Для закладання насаджень будуть використовуватись більш зимостійкі підщепи, а саме: для черешні – вишня Студениківська, ВСЛ-2, ЛЦ-52; сливи та аличі великоплідної – ВСВ-1, ВВА-1, Весняне полум’я, Евріка 99. Дерева формуватимуться зі сплощеними або веретеноподібними кронами. В південних регіонах України перспективними будуть насадження на карликових підщепах західноєвропейського походження, а саме для черешні – серії Гізела, Піку, абрикоси, сливи та персика - Вевіт, ВВА-1, Угорка Вангенгейма, з обов’язковим зрошенням та встановленням опори. Такі насадження вступатимуть в товарне плодоношення на 2-3 рік після садіння, забезпечуючи врожайність в період повного плодоношення на рівні 35?50 т/га;

сади з використанням слаборослих та самоплідних сортів вишні на насіннєвих підщепах або цінних сильнорослих сортів вишнево-черешневого походження на вегетативно розмножуваних підщепах з щільним садінням дерев (1000-1250 на1 га), що вступають у товарне плодоношення на третій-четвертий рік після садіння  і забезпечують середню врожайність у межах 8?10 т/га плодів високої товарної якості для десертного споживання;

сировинні насадження вишні з механізованим збиранням плодів, призначених для промислової переробки. В таких садах використовують самоплідні слаборослі стійкі до хвороб сорти з садінням дерев переважно на насіннєвих підщепах за схемою 4 ? 1,5-2 м(1250-1666 дер./га) та формуванням вісеподібної або площинної крони, чим забезпечується урожайність 20-30 т/га.

Технологія вирощування горіхоплідних культур. В Україні досвід сортового вирощування горіхоплідних культур вкрай обмежений. Тому сучасні технології мають забезпечити ефективність влаштування промислових насаджень грецького горіха, мигдалю та фундука. Керівними принципами технологічної політики мають стати екологічна адаптованість сортів, ресурсоощадність, достатній рівень механізації виробничого процесу та екологічна безпека.

Насадження грецького горіха найефективнішими будуть на відносно рівних, багатих на поживні речовини ділянках. Оптимальними схемами садіння є 7?8 та 8?8 (низькорослі сорти), 8?10 та 10?10 м (середньо- і високорослі). Для оптимізації освітлення обов’язкове періодичне прорідження крон з попереднім їх формуванням за чашоподібним (3?4 скелетні гілки) або лідерним (5-6) типом. Промислові сади можуть бути типовими й інтенсивними. Найбільш капіталомісткими є інтенсивні сади з рівнем плодоношення 55 ц/га (точка беззбитковості 23,4 ц/га). Для прискорення обігу капіталу та відшкодування на 5-6-й рік інвестицій слід використовувати ущільнюючі культури. У насадженнях, створених за типовими технологіями, рівень продуктивності сягатиме 30-35 ц/га. Забезпечення товарного плодоношення на 8-9 рік від садіння потребує комплексу заходів з прискорення плодоношення – це добір сортів, способів формування штамба й крони, систем поливу та підживлення рослин тощо.

Промислові насадження фундука будуть рентабельними як на рівних ділянках і пологих схилах, так і при розміщенні на крутих схилах за умов терасування останніх, внесення добрив та організації зрошення. Система розміщення і площа живлення обиратимуться з урахуванням сортів, якості ґрунту, можливості зрошення, рельєфу ділянки, ґрунтово-кліматичних особливостей. Перспективними є прямокутні схеми 6?4, 5?4 садіння, а також ряд ущільнених (6?3, 5?3 та 5?2,5 м), що передбачають прорідження на 10?12 рік після закладання насаджень сильнорослими сортами. Для стабільного плодоношення на один основний сорт слід передбачити розміщення 3-х запилювачів з додатковим обсаджуванням кварталів ліщиною звичайною. Залежно від сорту і підщепи доцільним є кущове чи штамбове формування крон. За низькоштамбової культури ефективні чашоподібні неструктуровані крони з 3-4 скелетними гілками. По завершенню формування слід систематично проводити обрізування рослин (раз на 2-3 роки), яке полягає у видаленні порослі й сухих гілочок, та час від часу (через 5-7 років) їх омолодження. У разі правильно обраної технології очікуване створення промислових насаджень дасть змогу підняти врожайність насаджень фундука до середньоєвропейського рівня – 25?35 ц/га.

Для промислової культури мигдалю придатні ділянки, максимально захищені від проникнення холодних вітрів у період цвітіння рослин. Основним типом насаджень будуть сади на насіннєвих підщепах – сіянцях гібридів 2682, 2702, 2147, 8455, 8475, що в умовах карбонатних скелетних ґрунтів Криму підвищує збереження щеплень на 13-35%. У промисловий сад доцільно висаджувати не більше 5-7 сортів, при цьому взаємозапилювані сорти чергуватимуться через 5-7 рядів, тобто відстань між ними має бути 35?50 м. Схема садіння 7?7 м сприятиме тривалому збереженню високої врожайності культури та добрій аерації насаджень. Підвищення виходу товарної продукції забезпечуватимуть ущільнені сади (500-550 дерев на1 га), створені слаборослими сортами на насіннєвих підщепах. Такі сади вступатимуть у товарне плодоношення на 3-4 рік після закладання, строк експлуатації 17-19 років, вихід продукції підвищиться на 30-35%. При ручному збиранні врожаю найкращою формою крони є розріджено-ярусна, з пониженою зоною плодоношення. У разі використання плодозбиральних машин висоту штамба збільшують до 80-100 смз відстанню між нижньою та верхньою скелетними гілками в межах 60-100 см.

Системи удобрення плодових і ягідних насаджень. В Україні плодові насадження вирощуються в різних ґрунтово-кліматичних умовах, тому системи удобрення мають бути диференційовані за зонами та вирішувати такі основні завдання: реалізація потенційної продуктивності рослин через оптимізацію мінерального живлення; підвищення ефективної родючості ґрунтів у садових ценозах; виробництво високоякісних плодів і ягід з гранично обмеженою наявністю в них  ксенобіотиків.

В зв’язку з реградацією ґрунтів ведення інтенсивного землеробства можливо тільки на основі комплексу заходів із захисту ґрунтів від ерозії та підвищення їхньої родючості.

Раціональне використання ґрунту полягає у виборі системи його обробітку, яка забезпечує умови для оптимального розвитку культури і найбільш відповідає даному типу ґрунту.

З метою підвищення ефективності виробництва і зниження собівартості продукції перевага повинна віддаватись ґрунтозахисним технологіям, оскільки вони є універсальним засобом позитивної дії на фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту, і зрештою, на його родючість.

Потрібно звернути увагу на екологізацію садівництва і застосовувати такі заходи, як використання мікробіологічних препаратів, зменшення надходження важких металів в продукцію, яке досягається шляхом обробки вегетуючих рослин гуматвмісними сполуками, біопрепаратами на основі мікроорганізмів, що фіксують азот та мобілізують фосфор, стимуляторами росту та ін.

Система удобрення плодових насаджень в період експлуатації буде залежати від типу насаджень, системи утримання ґрунту в міжряддях, родючості ґрунту.

У зв’язку з інтенсифікацією галузі садівництва, переходом на створення технологій з використанням швидкоплідних сортів на напівкарликових та карликових підщепах з щільним садінням дерев, скороченням періоду їх експлуатації (до 12?18 років) та утриманням ґрунту в міжрядді за дерново-перегнійною системою стає неможливим і малоефективним внесення органічних добрив в період експлуатації насаджень. Тому органічні добрива вносять при передсадивній підготовці ґрунту, разом з слабо розчиненими мінеральними добривами і меліоративними матеріалами (за необхідності), а азотні і калійні – в період росту і плодоношення поверхнево або з поливною водою при наявності зрошення. Збереження продуктивної вологи від випаровування в атмосферу частково вирішується застосуванням мульчі в пристовбурних смугах, що позитивно впливає і на збереження родючості ґрунту та проходження мікробіологічних процесів.

В умовах сучасного обмеженого надходження органічних добрив та високої якості мінеральних добрив найраціональнішою є сидерально-мінеральна система удобрення плодових насаджень, тобто вирощування різних сидеральних культур у міжряддях саду з мінімально необхідним диференційованим застосуванням мінеральних добрив. Вирощування сидеральних бобових, олійних і злакових культур чергується в часі та поєднується з внесенням відповідних доз і складу мінеральних добрив.

Найбільш правильним і раціональним є комбінований спосіб внесення добрив: основне внесення, підживлення (в тому числі з поливною водою – фертигація) та позакореневе внесення обприскуванням. Позакореневе підживлення в певних умовах і в конкретні фази розвитку рослин є єдиним засобом усунення дефіциту того чи іншого елементу, підвищує активність процесів повторного використання елементів живлення в органах рослин. Позитивний вплив на фізіологічний стан рослин та істотну прибавку урожаю отримуватимуть при обприскуванні насаджень сполуками бору, марганцю та суміші солей певних концентрацій у відповідні фази розвитку.

У зв’язку з високим вмістом карбонату кальцію в ґрунтах східної і південно-східної частини України та Криму для уникнення пошкодження рослин хлорозом, пов’язаним з блокуванням у споживанні рослинами мікроелемента заліза необхідно застосовувати як мікродобриво хелати заліза як при позакореневому живленні, так і при фертигації.

Оскільки площа насаджень плодових і ягідних культур займає всього 0,6 % від загальної площі сільськогосподарських угідь, то очевидним є дефіцит органічних добрив.

Для закупівлі добрив для удобрення плодових насаджень у 2013 році слід передбачити близько 336,5 млн. грн., у 2025 році ця сума зросте до 874,3 млн. грн. (табл. 11, 12).

Таблиця 11

Потреба в органічних і мінеральних добривах для удобрення

плодових насаджень,  тис. т.

Вид добрив

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Мінеральні

37,5

39,7

42,2

45,7

49,2

72,8

Органічні

2634,1

2792,2

2959,6

3130,2

3329,8

5108,2

Таблиця 12

Потреба в коштах на закупівлю добрив, в тис. грн.

Вид добрив

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Мінеральні

148984

158210

167697

181606

195514

376279

Органічні

187560

209417

221972

234752

249653

498060

Всього

336544

367627

389669

416358

445167

874339

Зрошення. Одним з найважливіших заходів забезпечення довговічності та продуктив­ності дерев, особливо у районах недостатнього і нерегулярного зволоження, є зрошення. Нормальний ріст та розвиток рослин забезпечується при рівномірній протягом вегетації оптимальній вологості ґрунту – 70-80 % найменшої вологоємкості. Основний спосіб зрошення – краплинне, яке  передбачає можливість одночасного підживлення рослин мінеральними добривами, що сприятиме одержанню товарної продукції плодових і ягідних культур та високоякісного садивного матеріалу.

Інтегрований захист плодових і ягідних насаджень від шкідників і хвороб забезпечуватиме одержання високих сталих урожаїв екологічно чистої продукції і позитивно впливатиме на оздоровлення садових агроценозів шляхом підвищення їхнього гомеостазу та сприятиме обмеженню негативного впливу агрохімікатів на довкілля.

В інтегрованих системах перевагу слід надавати мікробіологічним препаратам і селективним, малотоксичним, персистентним пестицидам, які під дією природних факторів швидко розкладаються до нешкідливих для довкілля компонентів. При цьому, важливого значення набуває застосування біологічно активних речовин (інгібіторів синтезу хітину та росту комах), активізація природних ресурсів ентомофагів, мікроорганізмів-антагоністів та різних груп ентомопатогенів.

Таблиця 13

Потреба в засобах захисту рослин, тис. грн

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

279306

296075

313821

331570

352313

482487

7.4. Основні напрямки розвитку механізації садівництва.

Для  забезпечення галузі спеціальними машинами (додаток 12)  необхідно щорічно  виготовляти  їх до  2  тис. шт.  на загальну  суму 35?40 млн. грн.

Випуск засобів механізації технікою буде здійснюватися на підприємствах сільськогосподарського машинобудування із залученням новітніх технологій та елементної бази. Для цього будуть консолідовані фінансові, технічні, технологічні та організаційні засоби, спеціалізовано підприємства для виробництва різних типів машин, сформовано пакет замовлень під прогнозний обсяг виробництва. Розроблення механізованих технологій і комплексів машин з урахуванням існуючих та перспективних технологій і технічних засобів вітчизняного і зарубіжного виробництва для вирощування і збирання плодів та ягід, вирощування садивного матеріалу плодових культур забезпечить підвищення продуктивності праці у 2-3 рази, зниження собівартості продукції на 30-40% та підвищення якості плодів і садивного матеріалу.

  1. 8.  ТОВАРНА ОБРОБКА, ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКА ПЛОДІВ І ЯГІД

8.1 Післязбиральна обробка плодів та ягід

У найсприятливіших для ведення садівництва природних умовах надходження свіжих плодів до споживачів безпосередньо з саду триває 5?6 місяців, решту часу протягом року їх можна одержувати тільки з плодосховищ. Зважаючи на це, в організації виробництва плодової продукції особливого значення набувають питання післязбиральної обробки плодів –  сортування, пакування, тривале зберігання, подовження періоду реалізації  та ін., які дозволяють істотно підвищити конкурентоздатність продукції й одержати більший прибуток.

Для зберігання плодів планується використання плодосховищ різних типів, конструкцій і місткості. Найбільш прогресивним способом зберігання  є зберігання плодів у холодильних камерах з регульованою атмосферою (РА).  В РА доцільно зберігати популярні та затребувані на ринку сорти яблуні і груші вищого та першого товарних сортів, плоди яких наділені посередньою лежкістю, в модифікованій атмосфері (МА) – плоди кісточкових та ягідних культур. Плоди ряду сортів зерняткових культур доцільно зберігати в умовах звичайної атмосфери (ЗА) з використанням обробок низькими концентраціями кисню, антиоксидантами, інгібіторами етилену та ін.  Плоди, призначені для виготовлення соків «фреш», також потребують тривалого зберігання, і його економічно вигідніше проводити в умовах ЗА.

Стан галузі виробництва плодів, який існує сьогодні, зокрема в тій частині, де обумовлюється їх зберігання, потребує будівництва      плодозберігальних комплексів. Дані споруди повинні бути оснащені  лініями передзберігальної та післязберігальної обробки плодів з обов’язковою наявністю холодильних камер з умовами РА, МА та ЗА. Ємкість таких комплексів має бути 5 тис.т і більше. Побудова плодосховищ у місцях вирощування дозволить знизити на 10-15 % загальні витрати на зберігання.  За рахунок своєчасного завантаження продукції у плодосховища значно скорочуються втрати якісних показників плодів та подовжується термін їх зберігання. Також необхідно зважати на те, що  Україна не вирощує субтропічні плоди, а імпортує їх з інших країн світу, що в свою чергу потребує побудови холодильних комплексів біля великих міст, населення яких є основними  споживачами  даного виду продукції.

У 2017 році українці споживатимуть 2 578,9 тис. т плодово-ягідної продукції.  Реалізація свіжих плодів і ягід за схемою «сад – прилавок» становитиме  644,7 тис. т,  тобто 25 % від запланованого валового збору. З цього асортименту 37% – плоди зерняткових культур, 48% – кісточкових і 15% – ягідних. Решта зібраного урожаю повинна розподілятися таким чином: 1160,5 тис. т (45 %) від валового збору мають зберігатися протягом тривалого часу і реалізуватися по мірі необхідності та закінченню терміну їх зберігання; 773,7тис. т (30%) запланованого врожаю будуть відправлені на перероблення (соки, наповнювачі для кондитерської, хлібопекарської та молочної галузей, заморозку та інші продукти, яких потребує ринок).

Споживання свіжозібраних плодів у 2025 році становитиме 1 055 тис. т, на зберігання  необхідно буде закласти 1949,4 тис. т,  а для переробної галузі виростити 1327,5 тис. т плодової продукції (додаток 13).

Виходячи із наявності плодосховищ (за даними Міністерства аграрної політики та продовольства станом на 01.02.2012 року кількість  холодильників для зберігання плодів складає 251 шт., в т. ч. з РА – 77, з ємністю 305 тис. т, в т. ч. з РА – 141,0) та враховуючи показники планового валового збору і об’ємів зберігання дефіцит плодосховищ у 2012 році складає близько 480,0 тис. т. До 2017 року в Україні необхідно побудувати 85  плодозберігальних комплексів з об’ємами зберігання 10 тис. т кожний, або 170 таких споруд по 5 тис. т., а в 2025 році їх кількість повинна збільшитися вдвічі. При цьому, 80% холодильників повинні бути з РА, 20% – ЗА.  Плодозбері­галь­ні комплекси повинні бути оснащені  лініями сортування, пакування,  післязбиральної та післязберігальної обробки плодів речовинами, що поліпшують їх лежкість і подовжують «залишковий ефект зберігання». Рекомендована ємкість камер для зберігання плодів зерняткових культур 100-300 т, для кісточкових та ягідних – 25-50 т (додаток13).

8.2 Основні напрямки і обсяги промислової переробки плодів і ягід

Для зменшення втрат продукції садівництва особлива роль належить удосконаленню різних способів її промислової переробки, широкому застосуванню новітніх режимів і технологій, що дозволить не лише збільшити вихід готової продукції, а й також зберегти біологічно цінні речовини в її складі.

Перспективними напрямами переробної промисловості є:

- відновлення виробництва традиційної для України продукції (чорнослив, цукати, конфітюри, джеми, сушка тощо), що надасть можливість відновлення експортного потенціалу країни та зменшення, а згодом і усунення імпорту низькоякісної плодоягідної продукції;

- виробництво високоякісних конкурентоспроможних продуктів дитячого харчування з підвищеною поживною цінністю;

- виробництво конкурентоспроможних у світовому просторі плодоягідних напоїв та вин із підвищеним вмістом біологічно-активних речовин;

- впровадження у виробництво харчових продуктів спеціального напряму на основі екологічно-чистої плодоягідної продукції.

Впровадження вітчизняних технологій переробки плодоягідної продукції надасть можливість не тільки поліпшити здоров’я нації, а й збільшити  надходження коштів у бюджет.

Розвиток плодопереробної галузі України планується здійснити за такими етапами:

І. Відновлення та розвиток існуючої матеріально-технічної бази (2012-2015 рр.):

- ревізія промислових плодопереробних підприємств України з метою підготовки їх до випуску плодово-ягідної продукції, яка б відповідала сучасним вимогам;

- реконструкція капітальних споруд, технологічних ліній, ремонт обладнання;

- відновлення наявної сировинної бази;

- перегляд стандартів на сировину;

- освоєння нової нормативно-технічної документації та нових видів продукції.

ІІ. Оновлення та вдосконалення сировинної та переробної бази (2012-2020 рр.):

- створення сировинних садів з мінімальними затратами на вирощування з високим ступенем механізації для отримання економічно вигідної продукції з високим вмістом біологічно активних речовин;

- оснащення виробництва сучасним обладнанням, високоефективними допоміжними матеріалами;

- перехід виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції;

- підготовка кадрів вищої категорії.

ІІІ. Вихід галузі на передові позиції в світі (2020-2025 рр.):

- обладнання підприємств новітньою технікою;

- широке освоєння нових технологій;

- масовий випуск вітчизняної конкурентоспроможної продукції.

Обсяги переробки плодово-ягідної сировини за зонами та областями наведено в додатку 14.

Напрямки, види та обсяги переробки плодів і ягід в Україні на перспективу наведено в додатку 15.

Розрахунки необхідної кількості та потужності і вартість підприємств для виробництва плодово-ягідних соків, напоїв і вин наведено в                   додатках 16, 17.

  8.3 Використання відходів плодопереробного виробництва

Найбільш раціональним напрямом використання відходів плодопере­роб­ного виробництва є комплексна переробка сировини. При переробці  523,5  тис. т  плодів і ягід відходи становитимуть 104,7 тис. т, при переробці  723,5  тис. т  плодів і ягід відходи становитимуть 144,7 тис. т, при переробці  1327,5  тис. т  плодів і ягід відходи становитимуть 265,5 тис. т.

Основні напрямки використання відходів плодопереробного виробництва:

- виробництво пектину з вичавків пектиновмісної сировини;

- виробництво фруктових порошків з вичавок яблук, груш, смородини та ін.;

- виробництво сиропу (фруктової меляси) з відходів переробки зерняткових культур з подальшим виробництвом оцтової, лимонної, молочної кислот;

- виробництво з ядер кісточок кісточкових культур олії і мигдалевої пасти;

- виробництво із шкарлупи кісточок кісточкових культур активованого вугілля, яке за­стосовують також як наповнювач спеціальних клеїв, поліруваль­ного матеріалу для ливарного виробництва;

- виробництво фруктового кормового борошна;

- виробництво натуральних барвників із відходів інтенсивно забарвленої сировини (аронія чорноплідна, смородина чорна та ін.)

- виробництво зі шкаралупи та оплодня горіхів лікарських препаратів, настоянок, косметичних засобів, технічної та ароматичної олій, мастил, фарб, лаку, лінолеуму, точильних каменів тощо.

  1. 9.  Наукове забезпечення галузі садівництва

9.1. Головні напрями наукових досліджень

Наукове забезпечення галузі садівництва буде здійснюватися шляхом виконання досліджень за такими напрямами.

1.Теоретичні основи створення сортименту плодових, ягідних і горіхоплідних культур для сучасних екологічно безпечних технологій. Завданням напряму є формування сортименту плодових, ягідних і горіхоплідних культур для сучасних екологічно безпечних технологій з застосуванням методів селекції та шляхом добору інтродукованих сортів.

В результаті завершення наукових досліджень будуть запропоновані методичні розробки, що дозволять спрямувати і прискорити селекційний процес згідно сучасних вимог садівництва у світі, й Україні зокрема, та отримати нові сорти плодових, ягідних і горіхоплідних культур з високими показниками продуктивності, адаптивної здатності, якості плодової продукції. До «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні» та «Реєстру патентів України на сорт рослин» будуть занесені конкурентоспроможні на ринку садівничої продукції сорти згаданих культур, що складуть основу промислового сортименту України на наступні 15?20 років та дозволять підвищити продуктивність насаджень на 30-50 % у порівнянні з існуючою. Розрахункова рентабельність вирощування нових сортів складе 250-400 %.

2. Новітні технології виробництва оздоровленого садивного матеріалу плодових і ягідних культур з високою стабільною продуктивністю насаджень. Завданням даного напряму є розробка технології виробництва  садивного матеріалу плодових порід для швидкоплідних з високою стабільною продуктивністю  насаджень.

Найбільш раціональним методом підвищення продуктивності насаджень плодових, ягідних та декоративних культур є переведення садівництва України на безвірусну основу шляхом створення системи виробництва безвірусного садивного матеріалу та системи сертифікації його якості. Фундаментальні наукові дослідження з вірусології, імунології, молекулярної біології дали можливість розробити сучасні методики досліджень для створення біотехнологій в галузі садівництва, а саме: проводити діагностику, оздоровлення, прискорене розмноження безвірусного садивного матеріалу, кількісний та якісний контроль господарсько-цінних ознак на генетичному рівні.

В результаті виконання завдання будуть розроблені та вдосконалені методи оздоровлення та прискореного розмноження базових клонів для забезпечення сертифікованим садивним матеріалом потреб вітчизняного садівництва (відповідно до Програми розвитку садівництва до 2025 року).

Буде розроблено вітчизняні тест-системи для виявлення вірусних, мікоплазмових та віроїдних хвороб плодових та ягідних культур серологічними, електронно-мікроскопічними та молекулярно-біологічними методами (ІФА, ШМ, ПЛР, зв-ПЛР).

Буде проведено діагностичне тестування насаджень плодових та ягідних культур біотехнологічними методами з метою виявлення латентних форм вірусних, віроїдних, мікоплазмових і бактеріальних хвороб плодових та ягідних культур з метою виділення безвірусних клонів для створення бази безвірусних плодових культур в Україні.

Крім того, з метою перевірки сортової ідентичності виділених базових клонів та розмноженого біотехнологічними методами вихідного матеріалу буде відпрацьовано методику контролю господарсько-цінних ознак на генетичному рівні та паспортизації геномів. Буде розроблено генетичні паспорти на сорти вітчизняної селекції.

Впровадження результатів досліджень сприятиме інтенсифікації галузі садівництва на 20-50 % і зробить вітчизняну продукцію садівництва та розсадництва конкурентоздатною на внутрішньому та міжнародному ринках.

3. Зональні технології вирощування плодів зерняткових, кісточкових і ягідних культур. Завданням напряму є розробка для різних зон плодівництва України сучасних технологій вирощування плодів зерняткових, кісточкових і ягідних культур з високою стабільною продуктивністю насаджень.

Буде створено екологічно безпечні вітчизняні зональні технології виробництва продукції садівництва різного призначення, які забезпечують урожайність яблуні та груші не нижче 35-40 т/га, вишні та черешні в межах 10-12 т/га, сливи та аличі – 25-30 т/га, абрикоса – 15-20 т/га плодів високої товарної якості.

Розроблені вітчизняні технології забезпечуватимуть зменшення капітальних вкладень на створення і використання насаджень в межах 25?30 % в порівнянні з зарубіжними аналогами, а також рівень рентабельності не нижче 180-200 %.

Буде розроблено збалансовані системи живлення плодових і ягідних культур в різних ґрунтово-кліматичних зонах із заданими рівнями продуктивності з врахуванням біологічних особливостей сортів та ступеню родючості ґрунту.

Максимальне зниження пестицидного навантаження на дерева, застосування дерново-перегнійної та паро-сидеральної  систем  утримання  ґрунту  дозволить  забезпечити  населення  екологічно  чистою  продукцією  для споживання у свіжому вигляді, а також продуктами переробки з неї. Це досягається за рахунок використання самоплідних, слаборослих, стійких до хвороб сортів і садінням дерев переважно на слаборослих насіннєвих і вегетативно розмножуваних підщепах.

З метою подальшої екологізації захисту плодових, ягідних культур від комплексу хвороб і шкідників  будуть розроблені дієві біологічні (мікробіологічні) методи з використанням природних явищ хижацтва, конкуренції, паразитизму, мікробного антагонізму, ентомопатогенів тощо.

Передбачено створення нових, спеціальних машин для садівництва, підвищення їх надійності, зручності в експлуатації та обслуговуванні, економічності і конкурентоздатності. До першочергових і найбільш значущих напрямів досліджень слід віднести: створення високопродуктивних технічних засобів для механізованого садіння інтенсивних садів, розсадників та ягідників, прикореневого підґрунтового внесення мінеральних добрив, утримання ґрунту в насадженнях, догляду за кроною та утилізації зрізаних гілок в інтенсивних багаторічних насадженнях; розроблення технологічних комплексів машин для вирощування і збирання плодів; створення технологічного ряду причіпних ягодозбиральних комбайнів; засобів механізації для фермерських садівничих господарств з невеликими площами плодоягідних насаджень.

Завданням науки також є розробка фізіологічних методів моніторингу садів і ягідників в зв’язку з наявністю несприятливих екологічних чинників, техногенного забруднення, а також розповсюдження збудників вірусних, бактеріальних та грибних інфекцій, шкідників, формування банку даних та прогнозування стану насаджень в різних агроекологічних зонах України. На основі накопичених даних будуть надаватися оперативні рекомендації щодо коригування технологій виробництва плодів і ягід відповідно до конкретних погодних умов року.

Планується розробити організаційно-економічні засади підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва плодів і ягід, здійснити науковий аналіз та оцінку розвитку галузі садівництва в контексті продовольчого забезпечення України; дослідити економічну ефективність виробництва продукції садівництва в господарствах різних форм власності і господарювання,  кон’юнктуру та процеси формування цін на регіональних ринках плодів і ягід

4. Екологічно безпечні технології зберігання та переробки продукції садівництва і ягідництва. Завданням напряму передбачено розробку   екологічно  безпечних  технологій зберігання  продукції  садівництва і ягідництва та розробку рецептур і технологій виготовлення нових конкурентоспроможних продуктів переробки.

Результатами досліджень по даній тематиці буде розроблення екологічно безпечних технологій зберігання продукції плодівництва та ягідництва, в основу яких буде покладено сортову специфіку та світові новітні розробки з використанням умов контрольованого газового та модифікованого середовищ, а також створення нових технологій та рецептур вітчизняних якісних, екологічно чистих, конкурентоздатних продуктів харчування підвищеної біологічної цінності оздоровчого призначення на основі місцевої рослинної сировини (фруктові напої, безалкогольні бальзами, пюре для дитячого та профілактичного харчування, столові, десертні та лікерні вина). Використання новостворених технологій зберігання та перероблення плодової продукції дозволить підвищити економічну ефективність галузі садівництва на 45-50%.

9.2. Методологія та організація наукових досліджень

Наукові дослідження будуть здійснюватися на основі розробленої в Інституті садівництва НААН нової методології досліджень, яка забезпечує використання у процесі експерименту сучасних досягнень і методик природознавства, приладової бази, інформаційних технологій та математичного апарату. Це дозволить замінити пошук кращого варіанта в досліді пошуком вірного рішення проблеми в цілому, що забезпечить швидку підготовку різних модифікацій технологій виробництва плодів та ягід для конкретних ґрунтово-кліматичних умов зон плодівництва України.

Комплексність досліджень в садівництві досягатиметься шляхом співпраці Інституту садівництва НААН разом з дослідними станціями мережі, Інститутом помології ім. Л.П.Симиренка НААН, іншими науковими установами Національної академії аграрних наук в рамках науково-технічної  програми «Садівництво» на 2011-2015 рр.

9.3. Забезпечення інноваційного розвитку галузі садівництва

Науково-інноваційна діяльність Науково-методичного центру «Садівництво» буде здійснюватися шляхом випробування завершених наукових розробок, маркетингових досліджень, трансферу інновацій та наукового супроводження інноваційних проектів, науково-консультаційного та інформаційного обслуговування садівничих підприємств країни. Робота буде проводитися, перш за все, через дослідні станції та дослідні господарства мережі Інституту садівництва НААН, а також через Кримський, Південно-степовий, Північно-степовий, Лівоборежно-лісостеповий, Правобе­реж­но-лісостеповий, Поліський і Карпатський зональні науково-інвестиційні Центри.

Інноваційний розвиток галузі буде здійснюватися за схемою: розробка новітніх технологій виробництва плодів і ягід науковими установами НМЦ «Садівництво» > випробування технологій та створення демонстраційних насаджень у дослідних господарствах > забезпечення плодових розсадників країни Інститутом садівництва НААН і установами його мережі базовим садивним матеріалом (підщепи, живці) > розробка та експертиза проектів закладання садів та ягідників на основі новітніх технологій установами НМЦ «Садівництво» > авторський нагляд за реалізацією проектів та наукове забезпечення технологічних процесів установами НМЦ «Садівництво».

  1. 10.      ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

-       за рахунок державного та місцевих бюджетів;

-       запровадження нових механізмів кредитування;

-       стимулювання залучення інвестицій;

-       податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

-       розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв’язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов’язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства.

В межах даної галузевої комплексної програми за бюджетними програмами будуть фінансуватися за рахунок видатків, передбачених Міністерством аграрної політики і продовольства України, з державного бюджету наступні заходи:

-       боротьба з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин;

-       контроль безпеки та якості продукції;

-       часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва;

-       докорінне поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу, сорто-дослідних станцій та опорних пунктів;

-       селекція в рослинництві, селекція в галузі сортовипробування;

-       стимулювання просування продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема через створення мережі оптових ринків;

-       часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

-       часткова компенсація вартості кредитів, залучених для будівництва  виробничих приміщень, а  також  сховищ  для  зберігання  фруктів;

-       часткова компенсація вартості кредитів, залучених для придбання    основних    засобів   сільськогосподарського призначення,   обладнання    для    виробництва    та    переробки  продукції садівництва.

Використання такого виду державної фінансової підтримки не порушує правил СОТ, потенційно стимулює дотримання технології виробництва сільськогосподарської продукції та слугує ефективним інструментом стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників.

  1. 11.     ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ

З метою забезпечення потреб населення у плодах та ягодах, для насичення внутрішнього продовольчого ринку конкурентоспроможними продуктами садівництва та розширення їх експорту необхідно до 2017 року досягти таких параметрів розвитку садівництва України:

збільшити виробництво плодів і ягід до 2,7 млн. т, для цього стабілізувати обсяги виробництва у господарствах населення на рівні 1,6 млн. т та збільшити у сільськогосподарських підприємствах до 1,1 млн. т;

підвищити урожайність садів і ягідників в сільськогосподарських підприємствах до 9,8 т/га, що можливо за умов належного фінансового забезпечення виконання комплексу технологічних процесів у садівництві, та розширити плодоносну площу насаджень до 110,6 тис. га.

Розширення промислового виробництва плодів і ягід сприятиме також вирішенню соціально-економічних проблем на селі, збільшенню зайнятості населення, зокрема в західних областях України та на Поліссі.

Затрати праці на створення1 гаплодових насаджень становлять 125?250 людино-днів, ягідних – 95-150 людино-днів, по догляду за плодоносними насадженнями, відповідно, 90-200 та 390-520 людино-днів. Навіть за умови підвищення рівня механізації, який на даний час становить у садівництві 15-20 %, розсадництві 7-8, ягідництві 5-7 %, як передбачається, у 2,5?3,0 рази виробництво плодів і ягід залишатиметься одним з найбільш трудомістких.

Виконання Програми дасть можливість одержати валовий збір плодів та ягід в 2015 р. в обсязі 2,4 млн. тонн, з них на експорт спрямовуватиметься – 0,2 млн. т. Імпортні поставки становитимуть близько 25% фонду споживання.

Таким чином, загальний економічний ефект залежатиме від кон’юнктури ринку, дієвості важелів державної політики в регулюванні розвитку ринку плодів та ягід, ресурсоокупності використовуваних технологій їх вирощування, якості продукції, умов зберігання та логістики перевезень.

  1. 12.      ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, власних коштів суб’єктів господарювання та залучених.

Потреба в інвестиціях на створення насаджень на період до 2017 р. становить 2,3 млрд. грн., в тому числі на закладання – 1,1 млрд. грн., на догляд до вступу в плодоношення – 1,2 млрд. грн. Передбачається забезпечення потреби в коштах за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань садівничих підприємств, залучених коштів, в тому числі іноземних інвестицій, кредитів, коштів Державного бюджету.

У перспективі передбачається поступовий перехід галузі на повне самофінансування, що можливо за умов підтримки розвитку промислового садівництва з боку державних та приватних структур.

Таблиця 14

Обсяги фінансування на створення плодових і ягідних насаджень

Показники

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Площа закладання, тис. га

20,0

22,9

23,8

24,6

26,2

20,6

Річна потреба в інвестиціях                              на всю площу, млн. грн.

2067,8

2245,5

2473,9

2678,8

3004,5

2318,4

в тому числі: на закладання

981,4

1065,7

1174,1

1271,4

1426,0

1100,3

                       на догляд

1086,4

1179,7

1299,8

1407,4

1578,5

1218,1

ДОДАТКИ

Додаток 1

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_251.jpg

Придатність ґрунтів України для промислового вирощування яблуні

Додаток 2

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_252.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування груші

Додаток 3

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_253.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування вишні

Додаток 4

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_254.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування сливи

Додаток 5

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_255.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування черешні

Додаток 6

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_256.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування абрикоси

Додаток 7

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_257.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування персика

Додаток 8

http://eurowine.com.ua/sites/default/files/1_258.jpg

Придатність регіонів України для промислового вирощування смородини чорної

Додаток 9

Рекомендовані типи насаджень

Культура

Щільність насаджень, шт./га (підщепи, сорти)

Рік вступу в товарне плодоношення

Потенційна урожайність, т/га

Зерняткові

Яблуня

1250-2500 (карликові)

833-1667 (напівкарликові)

500-833 (середньорослі)

2-3

3-4

4-5

35-40

35-40

35-40

Груша

557-667 (на насіннєвих підщепах)

4-5

20-25

833-1250 ( на клонових підщепах)

3-4

25-30

Кісточкові

Вишня

 555 (на насіннєвих - сильнорослі)

1000 (середньорослі)

1250 (слаборослі)

4-5

4-5

3-4

6-8

6-8

10-12

Слива

555 (на насіннєвих - сильнорослі )

 1000 (слаборослі)

1250 (на вегетативних – слаборослі)

4-5

4-5

3-4

20-22

22-25

25-30

Черешня

555 (сильнорослі)

666 (середньорослі)

889 (слаборослі)

5-6

4-5

3-4

10-12

15-20

20-25

Абрикос

286 (насіннєві) Степ

555 (насіннєві) Лісостеп і Полісся

4-5

4-5

15-20

20-25

Персик

(555)

3-4

15-20

Ягідні

Суниця

62500-74100

2

15-18

Малина

5333-6670

3

10-12

Ягідники кущові

4472-6670

3-4

12-15

Додаток 10

Підщепи та їх співвідношення для промислових насаджень

зерняткових культур

Підщепи

Зони

Полісся

Лісостеп

Степ

Крим

Яблуня

Вегетативно розмножувані:

70-75 %

75-85 %

85-90 %

85-90 %

   слаборослі

62-396,

Д-10-71

М 9, КД-4,

КД-5, Д-10-71, 62-396

М 9, Д-10-71

М 9

   напівкарликові

57-545, 54-118

М 26, 54-118

М 26, 54-118

М 26

   середньорослі

Д-471, 57-490

ММ 106, 57-490

ММ 106, 57-490

ММ 106

Насіннєві сіянці

25-30 %

Антонівки звичайної

15-25 %

Антонівки звичайної, Боровинки

10-15 %

Боровинки, Пепінки литовської

10-15  %

Сари Синапу

Груша

Вегетативно розмножувані:

20 %

50 %

70 %

75 %

   слаборослі

ІС 2-10

ІС 2-10

ІС 2-10

ІС 2-10

   середньорослі

МА прованська

ВА-29, ІС 4-6

МА прованська

ВА-29, ІС 4-6

МА прованська

ВА-29, ІС 4-6

МА прованська

ВА-29, ІС 4-6

Насіннєві сіянці

80 %

груші звичайної,

Лимонки,

Олександрівки

50 %

груші звичайної,

Лимонки,

Олександрівки

30 %

груші звичайної,

Лимонки,

Олександрівки

25 %

груші звичайної,

Лимонки,

Олександрівки

Додаток 11

Підщепи та їх співвідношення для промислових насаджень

кісточкових культур, %

Підщепа

З  о  н  и

Полісся

Лісостеп

Степ

Крим

Слива, алича
насіннєві: алича

70-75

45-50

60-65

70-75

вегетативно розмножувані:

25-30

50-55

35-40

25-30

   середньорослі: Еврика 99,    Весняне полум’я, ВСВ-1
   напівкарликові: ВВА-1
Вишня
насіннєві: антипка

100

70-75

70-75

100

вегетативно розмножувані:

середньорослі: ВСЛ-2, ПН, П-7

-

25-30

25-30

-

Черешня
насіннєві: дика черешня

-

60-65

      антипка

-

-

60-65

70-75

      сіянці культурних сортів

вишні

70-75

вегетативно розмножувані:

25-30

35-40

35-40

25-30

середньорослі: вишня Студе­ни­ківська, ВСЛ-2, ЛЦ-52
напівкарликові: Гізела 5
Абрикос
насіннєві:
      сіянці жерделі

-

75-80

60-65

60-65

      сіянці аличі

30

вегетативно розмножувані:

20-25

35-40

35-40

   середньорослі: Еврика 99
   напівкарликові: ВВА-1

Додаток 12

Технологічна потреба у садовій техніці

Назва техніки

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Потреба, шт

1

2

3

4

5

6

7

Садівництво

Плантажний плуг

80

80

90

95

106

65

Машина для садіння саду

100

100

110

118

126

85

Ямокопач

50

50

55

60

67

40

Установлювач шпалерних стовпів

60

60

65

75

87

50

Борона дискова

460

500

580

620

665

1350

Культиватор

460

500

580

620

665

1350

Косарка садова

490

510

590

625

670

1350

Фреза для обробітку ґрунту в пристовбурних смугах

590

650

750

660

640

1600

Гербіцидна приставка

310

340

390

410

425

900

Машина для внесення субстрату в пристовбурні смуги

310

320

370

385

397

810

Обприскувач

2790

3070

3530

3640

3760

8105

Контейнеровоз для збирання плодів у звичайних садах

1070

1180

2300

1935

2090

2500

Малогабаритні контейнеровози для збирання плодів в інтенсивних садах

2675

2945

3390

4830

5230

9000

Навантажувач  вильчастий

1605

1765

2030

2890

3138

4940

Контейнер

765320

1027040

1476380

1689200

1914800

4824800

Лінія товарної обробки плодів

53

59

67

95

105

167

Комплект інструменту (секатор, пилка) для обрізування дерев

23200

25500

29400

32300

35400

67550

Волокуша для збирання і вивезення зрізаних гілок

270

280

295

320

335

260

Подрібнювач гілок в інтенсивних садах

460

520

600

620

635

800

Маточники вегетативних підщеп

Машина для садіння маточних рослин

24

25

26

28

32

20

Машина для підгортання маточних рослин

24

25

26

28

32

20

Машина для розгортання кущів маточних рослин

30

32

34

37

39

26

Машина для розгортання кореневої системи маточних рослин

30

32

34

37

40

26

Машина для обробітку ґрунту в міжряддях

24

25

26

29

33

20

1

2

3

4

5

6

7

Розсадники плодових культур

Машина для садіння підщеп

30

31

32

36

39

24

Фреза для обробітку ґрунту в міжряддях

25

25

26

29

33

20

Культиватор для обробітку ґрунту в міжряддях

25

25

26

29

33

20

Машина для викопування саджанців

25

25

26

30

34

20

Кущові ягідники

Машина для садіння саджанців

25

23

26

27

30

42

Фреза для обробітку ґрунту в міжряддях

97

99

115

120

126

278

Культиватор для обробітку ґрунту в міжряддях

58

60

70

76

82

167

Ягодозбиральний комбайн

110

115

135

145

155

355

Подрібнювач зрізаних гілок

44

46

54

58

62

142

Суниця

Розсадо-саджальна машина

36

47

48

48

50

98

Фреза для обробітку ґрунту в міжряддях

42

49

52

53

55

132

Культиватор для обробітку ґрунту в міжряддях

32

37

39

40

43

100

Додаток 13

Розподіл валового збору плодів за групами призначення, необхідна кількість і ємність плодосховищ та витрати на їх будівництво

Показник

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Валовий збір, тис. т

1855,0

2029,5

2313,2

2443,3

2578,9

4332,0

Споживання у свіжому вигляді, тис. т

1298,5

1420,7

1619,2

1710,3

1805,2

3004,5

Для перероблення, тис. т

556,5

608,8

694,0

733,0

773,7

1327,5

Споживання у свіжому вигляді (без зберігання), тис. т

463,8

507,4

578,3

610,8

644,7

1055,1

Зберігання, тис.т

834,8

913,3

1040,9

1099,4

1160,5

1949,4

        в т.ч. в ЗА

167,0

182,7

208,2

219,9

232,1

389,9

        в т.ч. в РА

667,8

730,6

832,7

879,5

928,4

1559,5

Кількість плодосховищ на 10 тис. т (нових), шт.

53

61

74

80

85

170

Ємність плодосховищ, (нових), тис. т

в т.ч. з РА

530,0

424,0

610,0

488,0

740,0

592,0

800,0

640,0

855,0

648,0

1700,0

1360,0

Витрати на будівництво плодосховищ з РА,    млн. грн.

140

224

364

168

140

2380

Додаток 14

Обсяги переробки плодово-ягідної сировини

за зонами та областями

Роки

2012

2017

2025

СТЕП

185,3

288,0

493,9

А. Р. К.

34,0

73,8

124,2

Дніпропетровська

39,5

50,4

86,4

Донецька

30,5

37,7

64,6

Запорізька

18,0

26,1

44,8

Кіровоградська

8,4

10,5

18,1

Луганська

5,1

6,6

11,3

Миколаївська

10,8

20,0

33,5

Одеська

21,1

25,8

47,3

Херсонська

17,8

37,1

63,7

ЛІСОСТЕП

220,3

341,1

587,1

Вінницька

57,0

120,3

208,3

Київська

15,6

22,7

39,0

Полтавська

30,5

37,0

63,5

Сумська

4,1

5,7

9,7

Тернопільська

5,7

7,4

12,7

Харківська

19,4

26,5

45,4

Хмельницька

48,0

61,2

104,9

Черкаська

10,7

15,1

26,1

Чернівецька

29,2

45,2

77,4

ПОЛІССЯ

118,2

144,6

248,4

Волинська

10,1

11,9

21,7

Житомирська

9,3

12,7

18,6

Закарпатська

29,5

33,4

63,1

Івано-Франківська

11,9

16,5

26,6

Львівська

26,6

31,3

53,8

Рівненська

26,2

30,9

53,1

Чернігівська

4,7

7,9

11,6

УКРАЇНА

523,3

723,5

1327,5

Додаток 15

Напрями, види та обсяги переробки плодів і ягід в Україні

на перспективу

п/п

Напрями та види промислової переробки

плодів і ягід

Обсяги  використання,

тис. т

2012

2017

2025

1. Виробництво  натурального соку,

всього,

в т.ч.: - освітленого

- неосвітленого

- з м’якоттю

130,8

36,6

83,7

10,5

231,1

65,7

141,8

23,6

331,9

92,9

212,4

26,6

2. Виробництво концентратів,

всього,

в т.ч.: - вакуум-сусло

- концентрований сік

73,3

47,1

26,2

101,3

135,0

65,1

185,8

119,5

66,4

3. Виробництво сухофруктів

2,5

18,0

33,2

4. Соління, маринування

13,1

3,5

6,6

5. Виробництво пюре, напівфабрикатів, всього,

в т.ч.: - готових продуктів профілак­тично-лікуваль­ного призначення;

-для дитячого харчу­ван­ня

83,7

10,5

20,9

115,8

14,4

28,8

212,4

26,5

53,0

6. Виробництво натуральних фруктових напоїв, всього,

в т.ч.:   - негазованих

- газованих

47,1

26,2

20,9

65,1

36,1

28,9

119,5

66,4

53,0

7. Виробництво плодово-ягідних вин з підвищеним вмістом біологічно активних речовин, всього,

в т.ч.: - столових

- міцних

- десертних

- лікерних

172,8

26,2

52,3

57,6

36,7

238,7

36,1

72,3

79,6

50,6

438,1

66,4

132,7

146,0

92,9

Всього

523,3

723,5

1327,5

Додаток 16

Необхідна кількість, потужність і вартість підприємств для виробництва соків і напоїв

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Зони та області

України

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

СТЕП

13

29

16

13

29

16

15

34

19

13

31

18

9

21

12

29

68

39

А. Р. К.

2

5

3

2

5

3

3

7

4

3

7

4

1

3

2

6

14

8

Дніпропетровська

3

7

4

3

7

4

3

7

4

2

5

3

2

5

3

5

13

8

Донецька

2

5

3

2

5

3

2

5

3

2

5

3

1

2

1

4

10

6

Запорізька

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

2

1

3

2

2

4

2

Кіровоградська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

4

2

Луганська

1

2

1

2

4

2

Миколаївська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

4

2

Одеська

2

4

2

2

4

2

3

7

4

1

2

1

1

2

1

5

13

8

Херсонська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

5

3

1

2

1

1

2

1

ЛІСОСТЕП

14

34

18

14

34

18

12

27

13

13

33

20

9

23

14

23

54

33

Вінницька

5

14

9

5

14

9

3

7

4

4

11

7

2

6

4

6

15

9

Київська

2

5

1

2

5

1

2

5

1

1

2

1

1

3

2

2

4

4

Полтавська

2

5

3

2

5

3

2

5

3

2

5

3

2

5

3

4

9

5

Сумська

1

2

1

Тернопільська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

3

7

4

Харківська

2

4

2

2

4

2

2

4

2

1

3

2

1

3

2

3

7

4

Хмельницька

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

2

1

2

1

3

7

4

Черкаська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

5

3

Чернівецька

2

5

3

1

2

1

ПОЛІССЯ

8

20

12

8

20

12

8

19

11

10

22

12

6

16

10

13

34

17

Волинська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

4

2

1

2

1

2

4

2

Житомирська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

2

4

2

1

2

1

2

4

2

Закарпатська

2

5

3

2

5

3

2

5

3

1

2

1

1

3

2

4

10

6

Івано-Фанківська

1

3

2

1

3

2

1

2

1

1

2

1

1

3

2

2

4

2

Львівська

1

3

2

1

3

2

1

3

2

2

5

3

1

3

2

1

7

2

Рівненська

1

3

2

1

3

2

1

3

2

2

5

3

1

3

2

1

3

2

Чернігівська

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

УКРАЇНА

35

83

46

35

83

46

35

80

43

36

86

50

24

60

36

65

156

89

Додаток 17

       Необхідна кількість, потужність і вартість виноробних підприємств

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Зони та області

України

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

Загальна кількість Загальна  вартість,

млн. грн.

Загальна  потужність,

тис. т

СТЕП

3

12

17

3

12

17

5

15

25

3

12

17

3

12

17

10

48

62

А. Р. К.

1

3

5

1

6

7

2

6

10

1

3

5

1

6

7

1

6

7

Дніпропетровська

1

6

7

1

3

5

1

6

7

1

6

7

Донецька

1

3

5

1

3

5

1

3

5

Запорізька

1

3

5

1

3

5

1

3

5

Кіровоградська

1

3

5

Луганська
Миколаївська

1

3

5

1

3

5

Одеська

2

12

14

Херсонська

1

3

5

1

3

5

1

3

5

2

12

14

ЛІСОСТЕП

3

17,5

22

3

12

17

2

14,5

17

3

17,5

22

3

12

17

7

38,5

48

Вінницька

1

11,5

12

2

14,5

17

1

11,5

12

1

11,5

12

Київська

1

3

5

Полтавська

1

3

5

1

3

5

1

3

5

1

3

5

1

6

7

Сумська
Тернопільська
Харківська

1

3

5

1

3

5

1

3

5

Хмельницька

1

6

7

Черкаська

1

3

5

1

3

5

1

3

5

Чернівецька

1

6

7

1

6

7

1

6

7

ПОЛІССЯ

2

6

10

3

9

15

 

 

 

2

6

10

3

9

15

5

27

33

Волинська

1

3

5

1

3

5

Житомирська
Закарпатська

1

3

5

1

3

5

1

6

7

Івано-Фанківська

1

6

7

Львівська

1

3

5

1

3

5

1

3

5

1

3

5

1

6

7

Рівненська

1

3

5

1

3

5

1

6

7

Чернігівська
УКРАЇНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 18

Баланс плодів та ягід в Україні

(включаючи консервовану та сушену продукцію

у перерахунку на свіжу), тис.т

Показники

2013

2017

2025

Виробництво

1937

2659

4425

Зміна запасів на кінець року

49

45

106

Імпорт

469

628

946

Всього ресурсів

2357

3242

5266

Експорт

165

216

420

Витрачено на корм

38

39

41

Витрачено на інші цілі

119

163

269

Втрати

52

86

173

Фонд споживання

1983

2739

4364

Споживання на 1 особу населення в рік

44

63

105

Додаток 19

Економічні показники розвитку промислового садівництва

Показники

Роки

2013

2014

2015

2016

2017

2025

Загальна площа,

тис. га

98,3

108,1

124,1

134,5

146,0

295,5

Плодоносна  площа, тис. га

74,5

81,9

94

101,9

110,6

223,9

Урожайність, ц/га

57,7

70,4

88,1

93,2

97,7

125,3

Валовий збір продукції, тис. т

429,8

576,2

828,2

949,6

1080,6

2804,9

Собівартість реалізованої продукції, грн.

904,4

1236,8

1795,5

2079,1

2389,6

6264,7

Собівартість 1 т, грн.

2238,6

2283,4

2306,2

2329,3

2352,6

2376,1

Ціна реалізації 1 т,

грн.

2865

3037

3250

3477

3721

4465

Виручка,  грн.

1157

1645

2530

3104

3779

11771

Прибуток,  грн.

253,1

408,3

734,5

1024,6

1389,6

5506,7

Рівень рентабельності, %

28,0

33,0

40,9

49,3

58,1

87,9

Світове виробництво плодів і ягід

Валовий збір, тис. т

Урожайність, ц/га

Площа, тис. га

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

Зерняткові

94249

92746

93497,5

143,4

146,6

145

6571,6

6326,3

6448,9

в т.ч. яблука

71286

69568

70427

144,8

147,1

145,9

4922

4730

4826

груші

22460

22638

22549

142,1

148,2

145,2

1581

1527

1554

айва

503

540

521,5

73,3

77,9

75,6

68,6

69,3

68,9

Кісточкові

37548

37415

37481,5

73,8

74,8

74,3

5086

5003

5044,5

в т.ч. сливи

10776

11002

10889

42,5

44,2

43,35

2535

2489

2512

черешні, вишні

2197

2130

2163,5

57,6

56,1

56,85

381

380

380,5

абрикоси

3728

3442

3585

73,9

69,8

71,9

504

493

498,5

персики

20315

20278

20296,5

129,5

131,9

130,7

1568

1537

1552,5

кісточкові ін.

532

563

547,5

54,3

54,1

54,2

98

104

101

Горіхоплідні

5410

5964

5687

16,7

19,1

17,9

3241

3129

3185

в т.ч. горіх грецький

2282

2545

2413,5

27,1

30,1

28,6

843

846

844,5

фундук

766

888

827

12,7

14,3

13,5

602

620

611

мигдаль

2362

2531

2446,5

13,1

15,2

14,2

1796

1663

1729,5

Ягідні

5420

5581

5500,5

111,4

115,7

113,6

486,5

482,2

484,4

в т.ч. суниця

4178

4367

4272,5

164,2

179

171,6

255

244

249,5

малина

487

462

474,5

53,4

50,2

51,8

91,3

92,1

91,7

смородина

634

641

637,5

55,5

53,7

54,6

114

119

116,5

аґрус

121

111

116

46,2

40,8

43,5

26,2

27,1

26,7

Плоди свіжі ін.

29177

31402

30289,5

68,7

67,8

68,3

4249

4629

4439

Порівняльний аналіз обсягів виробництва яблук у Польщі та Україні, тис. тонн

Роки

Польща

Україна

Індекс Україна / Польща

1992-1993

1705

1460

0,86

1999-2000

1527

472

0,31

2004-2005

2298

718

0,31

2009-2010

2243

875

0,39

Індекс 2009-2010 до 1992-1993 рр.

1,32

0,59

Світове виробництво плодів і ягід

Валовий збір, тис. т

Урожайність, ц/га

Площа, тис. га

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

2009 р.

2010 р.

Середнє за два роки

Зерняткові

94249

92746

93497,5

143,4

146,6

145

6571,6

6326,3

6448,9

Кісточкові

37548

37415

37481,5

73,8

74,8

74,3

5086

5003

5044,5

Горіхоплідні

5410

5964

5687

16,7

19,1

17,9

3241

3129

3185

Ягідні

5420

5581

5500,5

111,4

115,7

113,6

486,5

482,2

484,4

Виробництво плодів і ягід в країнах світу, 2010 р.

Країна

виробництво плодів і ягід, т

кількість населення, чол

забезпечення фруктами на 1 особу, кг

Hungary

757517

10030000

75,5

Poland

2597385

38000000

68,4

Austria

504600

8375000

60,3

France

2775364

62800000

44,2

Ukraine

1590837

45871738

34,7

Germany

1178259

81700000

14,4

Russian Federation

1976330

142900000

13,8

Виробництво винограду в країнах світу, 2010 р.

Країна

виробництво винограду, т

кількість населення, чол.

забезпечення фруктами на 1 особу, кг

France

5848960

62800000

93,1

Hungary

294771

10030000

29,4

Austria

231700

8375000

27,7

Germany

1007900

81700000

12,3

Ukraine

407900

45871738

8,9

Russian Federation

324290

142900000

2,3

Production (tonnes) Виноград

2010

Austria

231700

France

5848960

Germany

1007900

Hungary

294771

Poland

Russian Federation

324290

Ukraine

407900

Забезпечення фруктами  (за даними ФАО) Забезпечення виноградом  (за даними ФАО)

Країна

кг/особу/рік

Країна

кг/особу/рік

1

Austria

115,9

1

Austria

14,09

2

France

57,15

2

Hungary

12,93

3

Hungary

53,21

3

Germany

10,75

4

Germany

52,08

4

France

3,89

5

Russian Federation

49,45

5

Poland

3,88

6

Poland

34,01

6

Russian Federation

3,62

7

Ukraine

26,26

7

Ukraine

1,22

Забезпечення яблуками на одну особу в рік, кг (за даними ФАО)

Країна

2007

1

Austria

62,85

2

Lithuania

52,16

3

Luxembourg

38,24

4

Slovenia

38,04

5

Hungary

37,22

6

The former Yugoslav Republic of Macedonia

35,33

7

Norway

35,28

8

Iran (Islamic Republic of)

32,12

9

Netherlands

31,61

10

Belgium

31,48

11

United Kingdom

30,62

12

Kyrgyzstan

30,5

13

Belarus

28,8

14

Turkey

28,67

15

Iceland

28,53

16

Portugal

28,38

17

Australia

26,25

18

Finland

25,89

19

United States of America

25,52

20

Sweden

24,74

21

Barbados

24,57

22

Democratic People's Republic of Korea

24,54

23

Bahamas

23,02

24

Russian Federation

22,43

25

Germany

21,81

26

Denmark

20,91

27

New Caledonia

20,32

28

Canada

20,31

29

Japan

20,25

30

Israel

19,65

31

Czech Republic

19,08

32

Bosnia and Herzegovina

18,96

33

Poland

18,85

34

Armenia

18,29

35

Albania

18,14

36

Italy

17,44

37

Cyprus

17,42

38

Romania

17,08

39

Croatia

16,92

40

United Arab Emirates

16,92

41

Spain

16,54

42

Argentina

16,3

43

Antigua and Barbuda

16,23

44

French Polynesia

16,02

45

Latvia

15,82

46

Saint Kitts and Nevis

15,44

47

Uzbekistan

15,29

48

Kazakhstan

14,96

49

Greece

14,86

50

Uruguay

14,77

51

Estonia

14,73

52

France

14,68

53

Azerbaijan

14,45

54

Republic of Moldova

14,12

55

China

13,75

56

Saint Vincent and the Grenadines

13,73

57

Malta

12,47

58

Morocco

12,28

59

Nicaragua

11,37

60

Montenegro

11,27

61

Lebanon

11,26

62

Brunei Darussalam

10,59

63

Saudi Arabia

10,52

64

Saint Lucia

10,07

65

Switzerland

9,74

66

Seychelles

9,55

67

Maldives

9,49

68

Syrian Arab Republic

9,44

69

Tunisia

9,37

70

Ukraine

9,37

71

Republic of Korea

9,31

72

World + (Total)

9,13

73

Mauritius

8,81

74

Panama

8,7

75

Jordan

7,95

76

Libya

7,93

77

Algeria

7,85

78

Swaziland

6,98

79

Egypt

6,87

80

Mexico

6,4

81

Bulgaria

6,3

82

Ireland

6,28

83

Turkmenistan

6,23

84

Kuwait

6,18

85

Trinidad and Tobago

5,96

86

Grenada

5,82

87

South Africa

5,81

88

Slovakia

5,74

89

New Zealand

5,49

90

Mongolia

5,43

91

Cape Verde

5,2

92

Botswana

4,84

93

Bermuda

4,8

94

Ecuador

4,72

95

Costa Rica

4,67

96

Jamaica

4,57

97

Brazil

4,3

98

El Salvador

4,29

99

Fiji

4,07

100

Georgia

3,94

101

Peru

3,82

102

Malaysia

3,52

103

Honduras

3,4

104

Serbia

3,28

105

Occupied Palestinian Territory

2,91

106

Dominica

2,86

107

Chile

2,84

108

Lesotho

2,81

109

Nepal

2,49

110

Pakistan

2,35

111

Bolivia (Plurinational State of)

2,34

112

Tajikistan

2,31

113

Belize

2,18

114

Gabon

1,92

115

Netherlands Antilles

1,8

116

Venezuela (Bolivarian Republic of)

1,74

117

Benin

1,69

118

Colombia

1,64

119

India

1,57

120

Namibia

1,34

121

Guatemala

1,16

122

Philippines

1,12

123

Vanuatu

1,12

124

Dominican Republic

1,09

125

Paraguay

1,01

126

Samoa

1,01

127

Yemen

0,97

128

Sri Lanka

0,95

129

Guyana

0,88

130

Ghana

0,86

131

Indonesia

0,69

132

Zimbabwe

0,68

133

Viet Nam

0,67

134

Mauritania

0,65

135

Thailand

0,63

136

Cuba

0,62

137

Senegal

0,59

138

Zambia

0,52

139

Kiribati

0,48

140

Sao Tome and Principe

0,42

141

Angola

0,38

142

Cote d'Ivoire

0,38

143

Congo

0,36

144

Madagascar

0,36

145

Togo

0,32

146

Bangladesh

0,28

147

Kenya

0,21

148

Cambodia

0,2

149

United Republic of Tanzania

0,14

150

Cameroon

0,13

151

Liberia

0,13

152

Mali

0,13

153

Sudan

0,09

154

Solomon Islands

0,08

155

Mozambique

0,07

156

Haiti

0,05

157

Malawi

0,04

158

Niger

0,04

159

Uganda

0,04

160

Comoros

0,03

161

Ethiopia

0,03

162

Guinea

0,03

163

Myanmar

0,03

164

Gambia

0,02

165

Lao People's Democratic Republic

0,02

166

Sierra Leone

0,02

167

Burkina Faso

0,01

168

Democratic Republic of the Congo

0,01

169

Guinea-Bissau

0,01

170

Rwanda

0,01

171

Timor-Leste

0,01

Статистика | Контакты