Eurowine

uk.wikipedia.org: Аграрна Херсонщина. Сторінки історії

Херсонська область розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. На сході країни межує із Запорізькою, на півдні – з Автономною Республікою Крим, на північному заході – із Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями.

На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Ріка Дніпро поділяє область на дві частини – правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.

Територія області становить 28,5 тис. кв. км, протяжність із півночі на південь – 180 км, із заходу на схід – 258 км.
Найбільш ранні сліди людини на території області відносяться до X-V тис. до н.е. У ІІІ – на поч. ІІ тис. до н.е. більшу частину Степу займали скотарські племена.

Наприкінці ІV- на поч. І тис. до н.е. цей край починає заселятися значно густіше. У VІ-ІІІ ст. до н.е., кіммерійців витіснили і частково підкорили нові кочові племена скіфів, де утворили власну державу – Скіфію.

Часи Київської Русі були представлені як кочовими племенами (печеніги, торки, половці), так і слов’янським населенням – у м. Олешшя, що знаходилося на території Великого Потьомкінського острова поблизу сучасного Херсона.

Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей.

Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства.

У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської.

У 1803 році було створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.

У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.

30 березня 1944 року утворено Херсонську область. Відновили діяльність райкоми партії, районні і сільські Ради депутатів трудящих, було створено обком КП(б)У, облвиконком.

Трудящі області, як і всієї України, приступили до відбудови зруйнованого народного господарства. Але труднощі були неймовірні. В селах лишилось менше половини працездатного населення. Основну робочу силу становили жінки, люди похилого віку та підлітки. Колгоспи не мали тягла, сільгоспінвентаря, посівного матеріалу, не було навіть транспорту для перевезення його з державних пунктів.

Для відродження народного господарства визволеної Херсонщини була видана постанова Ради Народних Комісарів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації».

Завдяки цьому з усіх союзних республік тодішнього СРСР сюди надсилались ешелони з будівельними матеріалами, промисловими й продовольчими товарами, пальним, електроустаткуванням тощо. Тільки в квітні 1944 року з Азербайджану надійшли ешелон нафтопродуктів, з Уралу три ешелони лісу.

Сільське господарство області одержало 300 тракторів з Челябінська, 22,2 тис. голів коней, 10.6 тис. голів великої рогатої худоби, 71.7 тис. голів овець з Казахстану та Середньої Азії.

У 1945 році було відновлено роботу більшості підприємств області, в т. ч. херсонських заводів консервного, суднобудівного ім. Комінтерну, сільськогосподарського машинобудування, фабрик: макаронної, кондитерської. Випуск валової продукції промисловості досяг 22 % довоєнного рівня.

Колгоспне селянство області, одержавши від держави в кредит мільйони карбованців і велику матеріально-технічну допомогу, відбудовувало колгоспи, радгоспи і МТС. У 1945 році посівна площа сільськогосподарських культур досягла 67 % довоєнної (918 тис. га). Але внаслідок жорстокої посухи середня врожайність з гектара посівних площ дорівнювала 25-30 % врожайності, а валовий збір усіх зернових культур становив 3,4 млн. цнт.— всього 30 % валового збору довоєнного 1940 року.

Для поліпшення насінницької справи в колгоспах, а, отже, й підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур, виконком Херсонської обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У 6 грудня 1945 року постановили організувати в кожному колгоспі хату-лабораторію, забезпечивши її найнеобхіднішим устаткуванням.

Посівні площі вже 1948 року досягли 96 % довоєнних. Того року план хлібозаготівель область виконала достроково. Наступного року врожайність і валовий збір зернових культур на Херсонщині були вищими, ніж у 1940 році. Завдяки самовідданій праці трудівників села, зростанню технічної озброєності, розвиток сільського господарства, в т. ч. й поголів’я великої рогатої худоби, за роки четвертої п’ятирічки перевищив довоєнний рівень.

На кінець 1950 року на колгоспних фермах худоби було на % більше, ніж у 1940 році.
Внаслідок укрупнення колгоспів зросли можливості для дальшого розвитку й зміцнення громадського господарства. Це дало змогу правлінням скорочувати адміністративно-управлінський апарат, краще використовувати техніку МТС, більш раціонально провадити капітальне будівництво.

У 1950 році кількість колгоспів області зменшилась до 887, а розміри земельних площ, закріплених за кожним господарством, пересічно зросли до 2 тис. гектарів.

У 1958 році посівна площа сільськогосподарських культур досягла 1580 тис. га, валовий збір зерна того року становив 120,8 млн. цнт, тобто на 1 млн. цнт більше, ніж у 1940 році.

Значні зміни відбулися в структурі посівів зернових культур: зменшилась питома вага ярої пшениці, ячменю, озимого жита, збільшились посіви озимої пшениці та кукурудзи. Так, у 1958 році озима пшениця займала 506,5 тис. га, кукурудза на зерно —152,8 тис. га. Збільшилося порівняно з 1940 роком виробництво тваринницької продукції: м’яса — в півтора рази, молока — майже втричі.

Для подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва важливе значення мало зрошуване землеробство. Якщо до революції вся площа зрошуваних земель на Херсонщині становила 0,6 тис. га, то в 1941 році її вже було 14,7 тис. га.

Великі зміни сталися в Херсонському й Таврійському степах післявоєнного часу. Вони вкрилися мережею каналів і систем місцевого зрошення.

У 1972 році площа зрошуваних земель в області досягла 169,4 тис. гектарів. Пересічні врожаї озимої пшениці на поливних землях становили 40-60 цнт з га. Близько 12 тис. га у 1971 році зайняла нова для Херсонщини сільськогосподарська культура — рис, пересічна врожайність якого становила 46,1 цнт. з га. Згаданого року колгоспи й радгоспи області зібрали 53,9 тис. тон рису.

Вже на кінець 1971 року в області було 146 колгоспів і 127 радгоспів — високорозвинених інтенсивних господарств, в яких працювало 27 570 тракторів у 15-сильному обчисленні, понад 4 тис. зернозбиральних комбайнів та десятки тисяч різних сільськогосподарських машин.

У колгоспах і радгоспах області працювало 31 тис. механізаторів, понад 7 тис. агрономів, зоотехніків, інженерів і ветеринарів.

Херсонська область стала важливою базою виробництва зерна, м’яса, молока, вовни та інших продуктів рослинництва і тваринництва. Основною зерновою культурою стала озима пшениця. Вирощувався також ярий ячмінь, кукурудза на зерно, просо, соняшник.

Трудові зусилля колгоспників, робітників радгоспів, спеціалістів сільського господарства, широке впровадження механізації робіт і наукового рівня організації виробництва, дали добрі наслідки — 1971 року середня врожайність гектара посівів всіх зернових культур порівняно з 1940 роком зросла вдвічі. Порівняно з 1940 роком площі під посівами озимої пшениці на богарних землях у 1969 році збільшились на 27,2 % і становили 630,9 тис. га. Овочево-баштанні культури в 1970 році вирощувалися на 18,7 тис. га.

За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства у післявоєнні роки, орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено 12 728 трудівників, 60 з них присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.

Валовий збір зернових у 1971 році становив 2 244 тис. тон. Того року було одержано зернових пересічно 27,8 цнт з гектара, в т. ч. озимої пшениці — 32 центнери.

У 90-х роках минулого сторіччя сільське господарство Херсонщини з прибуткової галузі перетворилося у збиткову. При цьому акцент потрібно зробити на 1990 р., коли рівень сукупної рентабельності становив близько 40 %. Висока рентабельність у 1991-1995 рр. була зумовлена не сприятливою економічною кон’юнктурою і високим рівнем господарювання, а сильним розвитком інфляції та гіперінфляції і виникненням під їх впливом інфляційного прибутку, який не має під собою реального наповнення, тому підприємства відчувають гостру нестачу обігових коштів. У 1996 р., з переходом на тверду валюту й усуненням завдяки цьому причин формування інфляційного прибутку галузь стала збитковою.

Сільське господарство Херсонської області спеціалізувалось на вирощуванні якісного продовольчого зерна озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшнику, а також овощебахчевих культур: кавуни, помідори. Через сприятливі кліматичні умови тут були розвинені садівництво, виноградарство і тваринництво м'ясо-молочного напряму.

За період 1995-2003 рр. площа ріллі у всіх власників землі та землекористувачів збільшилась на 5,1 тис. га, а у товаровиробників, навпаки, зменшилась на 119 тис. га і у товаровиробників та громадян, відповідно на 107 тис. га., що відповідає тенденції в цілому по Україні. Тому можна сказати, що землі Херсонської області характеризує високий рівень освоєності.

Сьогодні аграрний сектор економіки області - це цілий комплекс, який тісно пов'язаний із природними умовами, технічними можливостями та підготовленими висококваліфікованими людськими ресурсами. Для його успішного розвитку в області є всі можливості. На базі майже 300 колишніх сільськогосподарських підприємств, які були основними виробниками продукції, створено понад 400 нових агрофірм. На даний час в області працює майже 3000 фермерських господарств.
Область переживає другий етап реформування аграрного сектора - формування інфраструктури аграрного ринку. Створені агроторгові доми, оптові плодоовочеві ринки, відкриті заготівельні пункти, магазини й кіоски фірмової торгівлі. Пріоритетними напрямками розвитку рослинницької галузі є нарощування виробництва зерна, насамперед озимої пшениці, соняшника й сої. Приділяється увага розвитку плодоовочевого комплексу й вирощуванню баштанних культур.

Багатий агропромисловий потенціал і низка вжитих заходів дозволяють розраховувати на те, що сільське господарство Херсонської області буде гідно оцінено й представлено на міжнародному рівні.
Херсонщина має найбільшу кількість орних земель на Україні. Область посідає 1 місце з вирощуванню овочів в країні, тут збирається більше 13% усіх овочів і баштанних культур.

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

eurowine

Підготовлено за матеріалами https://uk.wikipedia.org

eurowine

eurowine


EuroWine

05/02/2020 11:57



Languages

Ужгородский коньячный завод Директор - Гисем Владимир Васильевич 88000, Украина, г. Ужгород ул. Тимирязева, 19, тел.: (0312) 63-86-21, 64-20–93 e-mail: ukz@tysa.ua

ВИНОГРАДАРСТВО И ВИНОДЕЛИЕ Аналитические исследования, Экспертизы, Консультации Александр Сидоренко +38(050) 318-16-90