Eurowine

ua.112.ua: Інтереси горілки і бензину: Чому демонополізація спиртової галузі може зірватися

Депутати проголосували за без перебільшення історичне рішення: вперше з моменту здобуття Україною незалежності затверджено законопроект, який повинен покласти край держмонополії на виробництво спирту, від якої навіть Росія позбавилася на початку двотисячних. Горілчаникам б святкувати таку довгоочікувану перемогу, але... як у більшості подібних випадків, є серйозні нюанси, через які строки набрання чинності норм законопроекту вже відкладено до середини 2020 року і цілком реально може бути перенесено на більш пізній термін. І здавалося б, яке відношення до цієї історії має бензин?

eurowine

Верховна Рада підтримала президентський законопроект № 2300, який передбачає скасування держмонополії на виробництво спирту. Якщо спочатку планувалося, що норми набудуть чинності вже з 1 січня 2020 року, згідно з поправками до другого читання, вони переносяться на 1 липня. Відстрочення вдалося домогтися завдяки зусиллям жорсткого лобі, яке всі ці роки протистояло скасуванню держмонополії, якої українські виробники горілки домагалися, починаючи ще з 2000-х. Спирт всі ці роки виготовлявся на державних, які залишилися ще з часів СРСР, спиртзаводах: горілчані компанії не мали ніякого впливу не тільки на його якість, але головним чином на ціну, яка постійно підвищувалася.

"Укрспирт" - державний монстр із близько 80-ти застарілих заводів, які розділено між двома структурами: державним підприємством (ДП) і концерном – обидва "Укрспирт". Держпідприємству відійшло 41 підприємство з яких тільки близько 17 були задіяні у виробництві харчового спирту (для потреб горілчаної промисловості), ті ж, що залишилися в концерні підприємства, взагалі застрягли поза цивілізованим, правовим полем: обвішані боргами, багато з них у процесі банкрутства, деякі з них банкрути навіть удруге або втретє. Все це господарство не померло природною смертю, а залишається предметом політичних торгів на всіх рівнях, переділів і рейдерських баталій лише тому, що служить джерелом виробництва тіньового (неоподатковуваного) спирту. Це мільйони і мільйони чистого прибутку, який використовується в тому числі і для скуповування голосів виборців.

У пояснювальній записці до законопроекту № 2300 говориться, що за останні 10 років виробництво легального харчового спирту скоротилося вчетверо. Частка тіньового обороту харчового спирту зросла з 10% у 2007 році до 55% від загального споживання харчового спирту в 2019 році. Посада голови держпідприємства завжди була предметом політичного торгу: проти більшості екс-керівників порушено кримінальні справи (жодну за всі ці роки не було доведено до вироку), періодично їх оголошують у розшук. Справа дійшла навіть до кровопролиття. У 2017 році всіх буквально вразило цинічне серед білого дня вбивство помічника чергового голови "Укрспирту" Віктора Панкова.

Розмови про необхідність приватизувати "Укрспирт" і покінчити з усією цією кримінальною історією звучали від політиків усіх рангів останні 15 років. Але лобі, зацікавлене у збереженні хлібної годівниці, не здається. Кожного разу, втім, як і нині, головним їхнім аргументом було те, що дозвіл будувати нові потужності для виробництва спирту "перетворить на металобрухт" державні спиртзаводи: а це, мовляв, бюджетоутворювальні для багатьох невеликих селищ підприємства, робочі місця. І всі ці роки влада шукала різні законодавчі способи буквально "впарити" ці нікому не потрібні активи зацікавленим у приватизації горілчаникам, в обмін на довгоочікуване для них право самим займатися всім виробничим ланцюжком – від закупівлі зерна до виробництва спирту, що, зрозуміло, значно здешевило для них процес отримання горілчаної сировини.

Зауважимо, що попри те, що нинішній президентський законопроект ухвалено саме з формулюванням "демонополізація", що дозволяє будувати нові потужності, у тексті документа сказано, що дозволи на будівництво нових підприємства для виробництва спирту будуть видаватися не раніше 1 липня 2021 року. Таким чином, навіть якщо припустити, що з 1 липня законопроект таки вступить у силу, виробники горілки будуть змушені або чекати 2021 року, щоб отримати дозвіл на будівництво власного спиртзаводу (а далеко не факт, що і цей таймінг не буде перенесено або відкладено), або ж витрачатися на купівлю старих заводів "Укрспирту", в чому вони, зрозуміло, не зацікавлені (борги, непомірно роздмухана штатка, застарілі технології – чимало заводів досі працюють на мазуті або дорогому газі). Але навіть якщо їх змусять купити спиртзаводи, не варто забувати, що тільки у ДП їх 41, а великих горілчаних виробників (сукупно виробляють близько 90% загального обсягу споживання горілки в Україні) всього 4. І при цьому, як неодноразово говорили експерти, весь обсяг українського виробництва – це один сучасний завод, вартістю менш 100 млн дол. при 60 ос. персоналу. Більше й не треба.

Що робити з рештою чотирма десятками заводів держпідприємства й аналогічною кількістю тих, які застрягли в концерні? Дійсно, багато з виробничих майданчиків і так давно металобрухт, який не випускає жодної продукції і не платить зарплат роками. Але ж є мінімум 13 підприємств, які реально працюють, мають штат. І як неодноразово звучало, їх можуть перепрофілювати на виробництво біоетанолу!

Й ось це саме та точка, в якій інтереси таких двох різних сегментів, як горілка та автопаливо, перетинаються! Головна умова для того, щоб у підприємців була зацікавленість займатися виробництвом біоетанолу – наявність ринку, що можливо тільки в разі законодавчих змін, зазначив у розмові з 112.ua голова Асоціації "Укрбіопаливо" Тарас Миколаєнко. Зобов'язання замістити 10% енергії, виробленої традиційними видами, на альтернативні Україна взяла на себе під час вступу до Енергетичного співтовариства. І саме з цього часу через Раду намагаються провести норму про обов'язкове додавання біоетанолу до бензину.

Востаннє проект закону, яким передбачалося, що з 1 січня 2019 р. сумарна місткість біокомпонентів для бензинів повинна складати 3,4 енергетичних відсотка, а з 1 липня 2020 р. – не менше 4,8% (за відмову додавати біокомпоненти в автомобільне паливо – штраф), просував сам голова комітету ПЕК у Раді минулого скликання Олександр Домбровський. До зали документ, щоправда, так і не дійшов. Директор департаменту відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Державного агентства з енергоефективності Юрій Шафаренко на нещодавній конференції А-95 Petroleum Ukraine 2019 повідомив, що законопроект про обов'язкову норму біоетанолу в автопаливі знову у фокусі влади. За його словами, обговорюються дві концепції: запровадження штрафів за недотримання квот із вмісту біоетанолу в паливі і зниження акцизної ставки у відповідності з біоетанольною складовою. Схвалення норм про обов'язкове додавання біоетанолу необхідно, оскільки це призведе до значного зростання податкових надходжень і ВВП, завантажить роботою підприємства, упевнений Тарас Миколаєнко.

В Україні було побудовано 11 невеликих заводів із виробництва біоетанолу, більша частина яких не завантажені роботою і простоюють через чинний акциз і необхідність заморожувати кошти в авальованому векселі як гарантії сплати податків. У разі затвердження норми про обов'язкове додавання біоетанолу в Україні буде гарантовано ринок збуту для близько 80 тис. тонн етанолу на рік на близько 1,6 млрд грн. Таким чином, роботою будуть завантажені вже побудовані підприємства і не виключено, з'являться інвестори, зацікавлені в перепрофілюванні заводів "Укрспирту". З урахуванням специфіки (особливості виробництва, наявність персоналу) почати виробництво на заводі, який традиційно орієнтований на виробництво спирту, навіть простіше, ніж шукати місце під будівництво нового, вважає Миколаєнко. Президентський законопроект № 2300 про демонополізацію спиртової галузі відкриває перед виробниками і експортний напрямок (до останнього часу це було монопольним правом "Укрспирту"). І хоча з урахуванням присутності на зовнішніх ринках таких світових гігантів у виробництві біоетанолу, як США та Бразилія, конкурувати буде непросто, перспектива знайти свою нішу є, впевнений Миколаєнко.

Можна припустити, що, найпевніше, найближчим часом основна дискусія триватиме в руслі обміну – демонополізація спиртової галузі в обмін на збереження частини спиртзаводів, за рахунок схвалення норми про обов'язкове додавання біоетанолу в автомобільне паливо. Зрозуміло, як і в попередні роки, проти цього активно виступатимуть імпортери автопалива і мережі АЗС. Але якщо домовитися не вдасться, не виключено, що в Раді незабаром з'являться ініціативи перенести демонополізацію з 1 липня 2020 року, наприклад, на 1 липня 2025 року, а дозвіл будувати нові потужності з виробництва спирту – і зовсім на більш пізній термін.

Автор Олена Голубєва
Джерело: https://ua.112.ua/mnenie/interesy-horilky-i-benzynu-chomu-demonopolizats...

eurowine

eurowine


EuroWine

09/12/2019 11:54



Languages

Ужгородский коньячный завод Директор - Гисем Владимир Васильевич 88000, Украина, г. Ужгород ул. Тимирязева, 19, тел.: (0312) 63-86-21, 64-20–93 e-mail: ukz@tysa.ua

ВИНОГРАДАРСТВО И ВИНОДЕЛИЕ Аналитические исследования, Экспертизы, Консультации Александр Сидоренко +38(050) 318-16-90