Eurowine

КРОКИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ АКЦИЗНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Акциз як податок вперше з'явився в грудні 1991 р., тобто майже із створенням незалежної України як держави. Саме тоді, коли наш незалежний парламент робив перші кроки законотворення, й було прийнято Закон України "Про акцизний збір". Запроваджено його постановою Верховної Ради від 18.12.91 р. ? 1997-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про акцизний збір".
Цією ж постановою було затверджено й перелік товарів, за якими сплачується акцизний збір та його ставки, які тоді було встановлено тільки у відсотках. Всього один рік проіснував цей Закон, оскільки вже наприкінці грудня 1992 р. Кабінет Міністрів України, наділений на той час Верховною Радою правом законотворення, прийняв Декрет "Про акцизний збір", який, до речі, є чинним і на сьогодні. У ньому вже чітко було визначено такі поняття, як "платники акцизного збору", "об'єкти оподаткування", умови, за яких акцизний збір не справляється, а також встановлено, в якому порядку та в які строки він повинен сплачуватись, тощо.
Але й Декрет не вирішив усіх проблем, що з'являлися при справлянні акцизного збору, адже кожний окремо взятий підакцизний товар має свою особливість, специфіку.
Спершу, це стосувалось таких підакцизних товарів, як алкогольні напої та тютюнові вироби, коли виникла необхідність у маркуванні їх марками акцизного збору. І саме тому у вересні 1995 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".
Крім визначення платників, об'єктів оподаткування, встановлення порядку обчислення і термінів сплати акцизного збору Законом було запроваджено маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів марками акцизного збору та надано право Кабінету Міністрів України розробити й затвердити Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
На перший погляд, норми цього Закону та Декрету начебто дублюються. Але вже із самої назви Закону "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" випливає, що його нормами повинні керуватися тільки виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які є платниками акцизного збору. Тобто зазначений Закон є спеціальним для цієї групи підакцизних товарів, тоді як норми Декрету поширюються й на всіх інших платників акцизного збору, серед яких і виробники та імпортери спирту етилового, пива солодового, нафтопродуктів та транспортних засобів.
Саме ці два законодавчі документи є основоположними, оскільки в них визначено основні терміни й поняття щодо акцизного збору. Але не можна не брати до уваги й інші закони, без яких неможливе саме обчислення акцизного збору.
Передусім це стосується чотирьох законів, якими встановлено ставки акцизного збору. Усі ці закони Верховна Рада прийняла протягом 1996 р. Вже в лютому - Закон, яким затверджено ставки акцизного збору на тютюнові вироби. У травні - два закони: на початку місяця затверджено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, а наприкінці - на деякі транспортні засоби та шини до них. У липні - закон, яким затверджено ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію). Але, якщо в перших трьох законах вже із назв їх можна визначити, про які підакцизні товари йдеться, то останнім затверджено понад тридцять найменувань підакцизних товарів.
Зауважимо, що на той час разом налічувалось понад сорок найменувань підакцизних товарів, які підлягали оподаткуванню акцизним збором. Перевага всіх чотирьох законів полягала в тому, що для більшості підакцизних товарів вперше було запроваджено специфічні ставки акцизного збору, тобто у твердих сумах з одиниці реалізованого товару. До цього, як відомо, діяли тільки адвалерні ставки, тобто - відсоток до обороту.
Запровадження специфічних ставок виключило можливість маніпулювання цінами з підакцизними товарами, особливо при їх імпорті, коли за рахунок заниження ціни відповідно зменшувались і суми акцизного збору, що підлягали сплаті до бюджету.
З уведенням специфічних ставок намітилася стійка тенденція до росту надходжень акцизного збору в бюджет. Вже в 1997 р. ці надходження збільшилися вдвічі.
Аналіз надходжень акцизного збору в бюджет протягом 1997-1999 рр., показав, що майже 95% складають надходження від реалізації спирта, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів та пива. Звідси випливало, що із сорока найменувань підакцизних товарів майже 90 % найменувань підакцизних товарів були лише статистичними, оскільки від їх реалізації надходила незначна частина акцизного збору.
Це дало Уряду підстави порушити перед Верховною Радою питання про скорочення переліку підакцизних товарів. Безперечно, така пропозиція була ризикованою, адже прямо передбачала хоч і значних, але все-таки зменшень надходжень до бюджету.
Запропоновано ж було в Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" виключити шини пневматичні гумові для легкових автомобілів, а в Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)", в якому налічувалося понад тридцять найменувань підакцизних товарів, залишити лише пиво солодове, ювелірні вироби (пізніше також були вилучені із переліку) та нафтопродукти.
Розглянувши докладно розрахунки та вивчивши всі обставини, Верховна Рада погодилась з пропозицією Уряду й прийняла відповідні зміни до зазначених Законів, які набрали чинності з 1 січня 2000 р.
Зменшення переліку підакцизних товарів дало змогу податковим органам значно скоротити свою звітність, зменшити витрати на адміністрування акцизного збору, підвищити рівень методологічної роботи та ефективніше здійснювати свої контрольні функції.
На сьогодні перелік підакцизних товарів включає такі групи: спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво солодове, нафтопродукти, транспортні засоби та кузови до них (починаючи з 1 січня 2007 р.).
У цілому в період з 1991 р. по 2004 р. відбувається установлення єдиного механізму обчислення акцизного збору як для вітчизняних, так і для імпортних підакцизних товарів; заміна майже всіх ставок акцизного збору (крім тютюнових виробів) із адвалерних на специфічні; переведення більшості ставок акцизного збору (крім нафтопродуктів і транспортних засобів) у національну грошову одиницю - гривню тощо.
До платників акцизного збору віднесено виробників підакцизних товарів, фізичних та юридичних осіб, які ввозять (імпортують) підакцизні товари, а також замовників, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.
В Україні діють 3 види ставок: специфічні, адвалерні та змішані.
Специфічні ставки встановлені як в національній грошовій одиниці - гривні і застосовуються для спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива, так і в іноземній грошовій одиниці - ЄВРО і застосовуються для нафтопродуктів та транспортних засобів, базою оподаткування для яких є одиниця виміру товару (літр, штуки, кг, куб. см тощо).
Адвалерні ставки в чистому вигляді в Україні на сьогодні не застосовуються. Застосування змішаних ставок, тобто специфічних та адвалерних водночас, використовується при обкладенні акцизним збором лише тютюнових виробів.
Протягом 1998-2005 рр. запроваджено механізм, направлений на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору в разі отримання спирту для виробництва підакцизної продукції шляхом видачі суб'єктом господарювання до отримання спирту податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.
До отримання спирту для виробництва лікеро-горілчаних виробів виробник надає органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком на суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції з відстрочкою платежу на термін до 90 календарних днів. В інших випадках акцизний збір сплачується в залежності від виду алкогольної продукції під час придбання акцизних марок.
У випадку виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла передбачена аналогічна норма, але термін, на який видається вексель, дорівнює 180 дням та вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для їх виготовлення.
Починаючи з 2004 р. припинено дію пільгової ставки та запроваджено єдину ставку на спирт етиловий у розмірі 16 грн за 1 літр (на сьогодні 21,5 грн) для виготовлення оцту, лікарських засобів, парфумерної продукції тощо.
При цьому, для лікарських засобів відповідно до законів про Державний бюджет щорічно передбачається компенсація додаткових витрат, пов'язаних із підвищенням ставок акцизного збору, відповідний порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.
Наприкінці 2004 року також розпочато запровадження системи акцизних складів на спиртових заводах, на яких постійно діють представники органу державної податкової служби з метою здійснення контролю за виробництвом та відпуском спирту, згодом і на підприємствах-виробниках лікеро-горілчаної продукції введено такі акцизні склади.
З квітня 2005 року на транспортні засоби відмінено пільги для вітчизняного виробництва та змінено ставки акцизного збору, які встановлені також у залежності від терміну експлуатації транспортного засобу (до 5 або понад 5 років).
Оскільки на тютюнові вироби крім твердих ставок встановлені ставки акцизного збору у відсотках, а також з метою недопущення зниження виробниками і імпортерами вартості продукції, яка є базою при розрахунку акцизного збору у відсотках, виробники і імпортери встановлюють максимальні роздрібні ціни на них шляхом їх декларування.
Тютюнові вироби та алкогольні напої, які реалізуються на митній території України, підлягають маркуванню акцизними марками. Виноробна та лікеро-горілчана продукція маркується в залежності від обсягів тари (0,05-1 л та вище), а починаючи з 1 травня 2005 р. введено додаткові реквізити на акцизну марку в залежності від виду винопродукції (сухе, марочне, напівсухе та напівсолодке, з доданням спирту (міцне), ігристе, газоване, плодово-ягідне, вермут, коньяк, бренді) і міцності лікеро-горілчаних виробів (із вмістом спирту до 25% об'ємних одиниць та з вмістом спирту вище 25%).
Удосконалення диференціації акцизних марок та виведення з обігу марок попереднього зразка є незручним як для суб'єктів господарювання у цій сфері бізнесу, так і контролюючих органів, але, як свідчить практика, є досить дієвим. На сьогодні відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" передбачено запровадження з 1 липня 2008 року акцизних марок із позначенням на них сплачених сум акцизного збору.
Для стимулювання виробництва та ввезення підвищеної якості дизпалива у 2007 р. запроваджено диференційовані ставки акцизного збору на дизельне паливо в залежності від вмісту масової частки сірки.
З метою запобігання створення схеми ухилення від оподаткування дизельного палива за більш низькою ставкою, встановлені правила обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, затверджені відповідною поставною Кабінету Міністрів України.
Безумовно, основною умовою для ведення господарської діяльності є стабільність законодавства держави. На сьогодні законодавство України з питань оподаткування акцизним збором дуже розпорошено, його норми встановлюють 6 окремих законів України, що є дуже незручним у користуванні. Крім того, частина норм законодавчих актів з питань оподаткування акцизним збором просто не діє, оскільки законодавчими актами, прийнятими пізніше, встановлено норми, які не узгоджуються з нормами, встановленими законами з питань оподаткування акцизним збором, що негативно впливає на ведення господарської діяльності в державі.
Очевидним є нагальна потреба уніфікації всіх законодавчих норм щодо справляння акцизного збору, проведення кодифікації законів з метою побудови нової системи податкових відносин в Україні та досягнення прозорості і стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним збором, що можливо здійснити шляхом прийняття Податкового кодексу України.
Акцизний збір є загальнодержавним непрямим податком на окремі високорентабельні товари (продукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту, який сприяє посиленню регулюючого впливу ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров'я населення (алкоголь, тютюн) з метою зменшення обсягу їх споживання.
На сьогодні підготовлено пропозиції до проекту Стратегії реформування податкової системи України та розроблено окремий VI розділ "Акцизний податок" проекту Податкового кодексу України, основними положеннями якого є запровадження
прозорих механізмів адміністрування акцизного збору, зниження податкового тиску на виробника, а також запровадження режиму акцизних складів.
Оскільки розміри ставок акцизного податку в країнах Європи значно більші, ніж в Україні, існує значний простір для їх підвищення. Такий підхід відповідає адаптації законодавства України до вимог ЄС, у зв'язку з цим пропонується щорічне підвищення специфічних ставок на алкогольні напої відповідно до індексів споживчих цін та щорічне збільшення, як специфічної, так і адвалерної складової податку та мінімального акцизного податкового зобов'язання на тютюнові вироби.
Також, проектом передбачено врегулювання питань, що виникають при застосуванні чинного законодавства. Положення розділу направлені на стимулювання виробництва та експорту підакцизних товарів, а також на ліквідацію існуючих прогалин у чинному податковому законодавстві і зменшення податкових ризиків в оподаткуванні акцизним збором, які сприяють ухиленню від оподаткування та призводять до мінімізації податкових зобов'язань.
Податкова політика в Україні спрямована на створення податкової системи, яка б дозволяло забезпечити стабільні надходження платежів до бюджету всіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, єдиний підхід до оподаткування всіх категорій платників, а також на створення умов для подальшої інтеграції України у світову спільноту.

wine_860.jpg


EuroWine

24/02/2012 06:10



Languages

Ужгородский коньячный завод Директор - Гисем Владимир Васильевич 88000, Украина, г. Ужгород ул. Тимирязева, 19, тел.: (0312) 63-86-21, 64-20–93 e-mail: ukz@tysa.ua

ВИНОГРАДАРСТВО И ВИНОДЕЛИЕ Аналитические исследования, Экспертизы, Консультации Александр Сидоренко +38(050) 318-16-90